Жорсткі умови та 100%-ва частка США? Що західні ЗМІ кажуть про угоду щодо корисних копалин України?
Західні медіа сьогодні опублікували серію матеріалів про майбутню угоду з корисними копалинами між Україною та США. Проект, в свою чергу, в нинішній редакції не лише не містить гарантій безпеки, але й став ще більш жорстким.
РБК-Україна зібрав основні інсайди західних ЗМІ.
На якій стадії переговори про угоду
Напередодні президент США Дональд Трамп та його радник з національної безпеки Майк Уолтц зробили кілька заяв про угоду на видобуток корисних копалин з Україною, які в цілому сводилися до того, що вона близька до укладення і президенту Володимиру Зеленському краще підписати її, причому в найближчий час.
Проте, як пише Sky News з посиланням на джерела, він досі не готовий поставити підпис, а українська сторона намагається усунути спірні моменти.
"Угода ще не готова до підписання, є ряд проблемних питань, і в нинішньому вигляді проекту президент не готовий його прийняти. Сьогодні проекти не відображають партнерства в угоді і містять лише односторонні зобов'язання України", - зазначив співрозмовник.
За даними The Wall Street Journal, переговори наближаються до фінальної стадії і угода нібито могла бути підписана вже сьогодні, 22 лютого. Повідомлялося, що процес прискорив візит спеціального представника США Кіта Келлога до Києва.
Але, як стверджує журналістка телеканалу Fox News Нана Саджая, українська сторона лише передала США нові контрпропозиції. Ймовірно, їх везе в Білий дім той же Келлог. За її словами, поки не визначені конкретні терміни подальших кроків. А в разі досягнення домовленості документ підпишуть державний секретар США Марко Рубіо та міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Те, що переговірникам потрібно більше часу, підтверджують і джерела Bloomberg. Видання з посиланням на знайомого з ходом переговорів співрозмовника зазначає, що в ідеалі Київ хотів би, щоб угода була підписана в присутності Трампа і Зеленського. Останній на зустрічі з Келлогом наполягав на зустрічі з президентом США до того, як з ним зустрінеться російський диктатор Володимир Путін.
Як адміністрація Трампа намагається тиснути
Деталі обговорюваної угоди в основному розкриваються в витоках у західних медіа. При цьому повідомляється, що адміністрація Трампа на переговорах залучає важелі тиску, які можуть виявитися критичними для України.
За даними Reuters, після того як Зеленський відхилив первісну пропозицію міністра фінансів Скотта Бессента, офіційні особи США підняли питання про можливе припинення доступу України до супутникової інтернет-системи Starlink, яка, зокрема, забезпечує зв'язок для військових на передовій. Причому нібито з формулюванням про "неминуче відключення сервісу", якщо Київ не піде на угоду по мінеральним ресурсам.
"Україна працює на Starlink. Вони вважають його своєю Полярною зіркою. Втрата Starlink... буде величезним ударом", - цитує Reuters свій джерело.
Посольство України у Вашингтоні, Білий дім, Пентагон та компанія SpaceX не відповіли на запити про коментарі.
Сьогодні керівник Центру протидії дезінформації при СНБО Андрій Коваленко заявив, що через новини про Starlink "точно не треба говорити "все пропало".
"По-перше, не відключають. По-друге, є альтернативні речі, які на фронті працюють", - написав він у Telegram.
Міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський не уявляє, як можна вирішити розірвати комерційну угоду за послуги, які оплачує його країна. Зазначимо, свого часу Польща придбала для України тисячі терміналів Starlink і досі оплачує послуги супутникового інтернету.
Угода стала більш жорсткою? Що відомо на даний момент
На минулому тижні президент Зеленський відхилив першу пропозицію адміністрації Трампа по угоді з корисними копалинами. Вона передбачала передачу 50%-ї частки від продажу ліцензій та інших майбутніх доходів від видобутку критично важливих мінералів, таких як графіт, уран, титан і літій. Цей варіант також охоплював доходи від нафти, газу та портів.
Відмова була продиктована тим, що натомість США не запропонували конкретних гарантій безпеки, а угода в тому вигляді в принципі порушувала б українські закони. Відтоді розбіжності між Трампом і Зеленським посилилися, зокрема, у публічній площині. Київ заявив, що вніс "вигідні обом сторонам" зміни, після чого з Вашингтона надійшов нібито "покращений" варіант.
Проте за даними The New York Times, яке посилається на проект, у переглянутій угоді США висувають ще більш жорсткі вимоги, ніж раніше. При цьому не надаючи натомість жодних гарантій безпеки.
Умови нової пропозиції вимагають від України відмовитися від половини доходів від природних ресурсів, включаючи мінерали, газ та нафту, а також від доходів від портів і іншої інфраструктури. Чотири джерела NYT підтвердили, що ці вимоги залишилися незмінними.
Україна ж пропонувала перспективу партнерства як спосіб переконати Трампа надати додаткову підтримку її військовим зусиллям, а також надати гарантії від потенційної майбутньої російської агресії, якщо найближчим часом буде укладено мирну угоду. Але в новому документі немає ні того, ні іншого.
У проекті йдеться, що доходи будуть направлятися в фонд, в якому США належить 100%-а фінансова частка. І що Україна повинна робити внески в цей фонд до тих пір, поки він не досягне розміру 500 млрд доларів. Ця сума більше ніж у два рази перевищує обсяги довоєнної української економіки і не згадувалася в попередній версії.
Передбачається, що США можуть реінвестувати частину доходів у післявоєнне відновлення України. В тому числі шляхом вкладення коштів у розвиток надр та інфраструктури.
Проект також включає положення про доходи з окупованих Росією територій у разі їх звільнення. У такому випадку частка доходів від ресурсів з цих територій складе 66%. Таким чином, Україна та США будуть робити внески в співвідношенні 2:1, де українська сторона вносить 2/3, а американська - вносить