Навіщо США рідкісноземельні метали та чи вигідно Україні їх продавати: думки експертів.
Українська критична сировина стала одним із головних питань під час переговорів з адміністрацією президента США Дональда Трампа. У цьому питанні сторони ніяк не можуть дійти згоди.
Чому США так зацікавлені в отриманні доступу до української сировини і що Україна могла б отримати від американських компаній натомість - у матеріалі РБК-Україна.
Навіщо США українське критичне сировина
На сьогодні США та ЄС активно впроваджують сучасні технології у сферах акумулювання енергії, транспорту, виробництва "зеленої" електроенергії, аерокосмічної галузі та інше. Акумулятори, сонячні батареї, ядерні реактори, супутники - все це вимагає сировини зі специфічними властивостями - критичної сировини. До такої належить уран, літій, титан, графіт та інші мінерали.
Частину з цих речовин відносять до категорії рідкоземельних металів, оскільки вони зустрічаються в породах у невеликих кількостях, а їх видобуток пов'язаний зі складними, дорогими та досить неекологічними процесами переробки.
Саме в цих процесах, протягом останніх десятиліть первенство здобув Китай.
"Ця країна видобуває критичну сировину не тільки у себе, але й в інших країнах світу, а також концентрує більш ніж 90% переробки більшості цих мінералів", - прокоментував РБК-Україна екс-глава Державної служби геології та надр України Роман Опімах.
Він пояснив, що на світовому ринку склалася наступна ситуація: Китай зайняв первенство в видобутку і переробці критичної сировини, а США та ЄС - стали імпортерами цієї продукції і потрапили в залежність від Піднебесної.
В коментарі РБК-Україна екс- керівник "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії" (ОГКХ), яка займається видобутком титанової сировини, Єгор Перелигін навів приклад домінуючої позиції Китаю.
"Китай видобуває більш ніж третину титаноносних мінералів у світі та виробляє майже 70% світового обсягу титанової губки. При цьому Китай представляє собою половину світових виробничих потужностей з переробки титаноносної сировини в пігмент, який містить діоксид титану", - сказав Єгор Перелигін.
За словами експерта, також Китай переробляє близько 60-70% всього світового літію, 80% вісмуту і вольфраму та домінує у сфері переробки кобальту.
"Китай має суттєвий вплив на світовий видобуток телуру, індію, германію, гафнію та молібдену. Китай є майже світовим монополістом у переробці графіту", - сказав Єгор Перелигін, додавши, що китайські корпорації CATL та BYD виробляють більш ніж 50% усіх літій-іонних акумуляторів у світі.
У свою чергу США, додав експерт, стали 100%-м імпортером, наприклад, титанової губки, яка необхідна для космічних програм та військової галузі. У світлі такої залежності, говорить Роман Опімах, Захід дуже зацікавлений у відвоюванні своїх позицій на ринку критичних мінералів.
"У США така ж мета, як і в більшості західноєвропейських країн - це забезпечити свої шляхи постачання критичної сировини, яка так необхідна для переходу економіки на "зелений" курс і використання інших сучасних технологій", - сказав екс-глава Госгеонедра.
Чи вигідно Україні продавати свої рідкоземи
Маючи багаті поклади критичної сировини, наша країна має інтерес у їх розробці.
"Україна на сто відсотків зацікавлена в тому, щоб розробляти ці поклади і бажано їх переробляти та виробляти, принаймні, проміжну продукцію", - сказав Роман Опімах, додавши, що якби вдалося розгорнути видобуток і виробництво хоча б напівфабрикатів, це суттєво посилило б економічний потенціал України.
Географія покладів критичної сировини (Інфографіка РБК-Україна)
Екс-глава Госгеонедра підкреслив, що багатство мінеральної бази - це необхідна, але недостатня умова, адже Україні не вистачає технологій, капіталу, а також потрібен ринок збуту. "США - це великий ринок, вони володіють значним капіталом і технологіями, саме тим, що потрібно Україні для розробки цих корисних копалин", - додав він.
За словами Єгора Перелигіна, Україна має вихідні дані, щоб позиціонувати себе як "промисловий хаб" для видобутку і переробки критичних мінералів.
"Якщо добре будемо працювати з формуванням пріоритетів, якщо зможемо ідентифікувати наші ключові сильні сторони і якщо створимо достатньо конкурентних переваг для реіндустріалізації, то, можливо, ми зможемо створити справжню історію успіху", - додав він.
Що відомо про угоду з США
Ще в середині жовтня 2024 року президент Володимир Зеленський заявив, що в Україні зосереджені природні ресурси, в тому числі критично важливі метали, вартістю в трильйони доларів США. Він додав, що наша країна пропонує партнерам з США та ЄС укласти спеціальні угоди щодо спільної охорони, інвестування в ці ресурси.
Пропозиція щодо рідкоземельних металів зацікавила адміністрацію нового президента США Дональда Трампа. У рамках переговорного процесу, 12 лютого 2025 року в Україну приїхав міністр фінансів США Скотт Бессент, який привіз в Україну проект угоди про доступ до українських корисних копалин на 500 млрд доларів в обмін на допомогу Вашингтона. Київ відмовився підписувати угоду, оскільки вона не містила гарантій безпеки для України.
Потім США запропонували другий проект угоди, в якому пропонувалося створити фонд розміром 500 мільярдів доларів, який повинна була наповнювати Україна, в тому чис