ЦБ РФ констатує, що юань став найбільш значущою "дружньою валютою" для російського ринку, проте все частіше в цьому інструменті утворюються дисбаланси попиту та пропозиції.

Російський регулятор зазначає, що черговий такий дифіцит юаневої ліквідності спостерігався з квітня до середини травня 2023 року, що могло бути спричинене попитом на юані для оплати імпорту, для чого банки можуть розміщувати їх у китайських банках.

За даними ЦБ РФ, загалом концентрація учасників на ринку валютних свопів CNY/RUB сильно різниться на стороні попиту та пропозиції. У частині розміщення юанів за рублі великі позиції практично відсутні – пропозиція юаня розподілена між учасниками.

Читайте також: Китайський експорт до Росії зріс із початку року на 76%

При цьому попит на юані формує невелика кількість кредитних організацій: в окремі дні лише деякі з них залучають обсяг юанів, який можна порівняти з обсягом пропозиції топ-10 найбільших учасників на ринку.

"Настільки висока концентрація попиту підвищує чутливість юаневої ліквідності ринку до політики управління ліквідністю окремих учасників", – вважає ЦБ РФ.

Наприклад, учасники, які залучають найбільші обсяги в юанях, можуть розміщувати в деякі періоди часу на рахунках у китайських банках – нерезидентах, зокрема для фінансування імпорту.

"Таким чином отримані юані не вкладаються в юаневі активи (кредити, облігації) на внутрішньому ринку, а виводяться з російського ринку на закордонні рахунки, що призводить до дефіциту цієї валюти на внутрішньому ринку", – пояснили в ЦБ РФ.

Як повідомлялося, після переведення значної частини зовнішніх розрахунків на юань у Росії виник дефіцит китайської валюти – попит на неї компаній-імпортерів значно перевищує пропозицію від експортерів та російського Мінфіну, який продає юані з резервів.