Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 25-26 квітня 2024 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 25-26 квітня 2024 року

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень — березень 2024 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Телеканал «Ми — Україна» (8:00-12:00 25 квітня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для ранкового слота: до 10-ї ранку щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початках годин і на 30-х хвилинах), з 10-ї ранку години починалися випусками новин (один був 12 хвилин, другий 16), продовжувалися гостьовими студіями. Новини вів спочатку Ігор Пупков, згодом — Ольга Грицик, гостьові студії вели спочатку Юлія Галушка й Олег Білецький, згодом — Олена Цинтила й Микита Міхальов.

В ефірі були такі сюжети:

про прощання з двома загиблими бойовими медиками в Києві,

про втрати ворожої авіації,

про відбудову у Бородянці,

про значення ракет ATACMS і Shtorm Shadow,

про зброю, що отримає Україна від США в майбутньому,

про облаштування майданчика на Рівненщині родиною загиблого військового,

про хлопця, який допомагав постраждалим після ракетного удару по Дніпру людям,

про оборонця Маріуполя з полку «Азов»,

про роботу жінки-розміновувачки з Черкас,

про пластику обличчя пораненої у Дніпрі дівчини.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Артем Некрасов, в.о. керівника держпідприємства «Гарантований покупець», про ситуацію в енергосистемі, про дефіцит електроенергії в пікові години, про аварійну допомогу країн ЄС, про можливості запровадження графіків відімкнень, про відповідальне енергоспоживання, про відновлення зруйнованого ворогом.

Сергій Нагорняк, народний депутат, про висунення російського олігарха Рубена Варданяна до списку номінантів на Нобелівську премію миру.

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про наслідки ворожого обстрілу Харкова, про евакуацію з прифронтових міст, про ситуацію з електрикою в Харкові й області.

Наталія Кравченко, перша заступниця голови Черкаської ОВА, про наслідки падіння уламків збитої ракети в Черкаському районі, про ліквідацію наслідків падіння уламків.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Ілля Євлаш, речник командування Повітряних Сил, про те, як минула ніч, про ракетний удар по Черкащині, про можливості подальших масованих атак ворога, про вплив збиття Ту-22 на ворожі пуски ракет.

Дмитро Плетенчук, речник Сил оборони півдня, про ворожі ракетоносії в Середземному морі, про відсутність ракетоносіїв ворога в Чорному морі, про ракетні та дронові атаки по Одещині, про влучання по небоєздатній техніці.

Сергій Грабський, полковник запасу, воєнний експерт, про склад оголошеного пакету військової допомоги від США, про способи обмеження використання ворогом авіації на фронті, про перспективи отримання Україною F-16, про постачання США ракет «повітря-повітря», про можливість надання Німеччиною ракет Taurus.

Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма», про ухвалення Конгресом США допомоги Україні, про візит Блінкена до Китаю.

Олег Саакян, політолог, про українські втрати через зволікання з допомогою США, про те, що дасть ухвалена допомога, про компенсацію іншими партнерами скорочення американської допомоги бюджету України, про причини зміни позиції республіканців і Трампа щодо війни в Україні, про проблеми з посиленням протиповітряної оборони України.

Аліна Бондарчук, заступниця керівника Центру протидії дезінформації РНБО, про блокування ворожих проросійських ютуб-каналів, про списки проросійських каналів у різних мережах, про прогнози щодо тематики майбутніх російських ІПСО проти України.

Олег Шамшур, дипломат, колишній посол України в США, про значення остаточного погодження США допомоги Україні, про прогнози щодо американської підтримки в разі перемоги Трампа, про прогнози щодо виборів до Європарламенту, про використання Росією Глобального Півдня проти коаліції союзників України, про прогнози щодо Саміту миру, про позицію Китаю.

Арман Качарян, координатор програми «Медевак» Міністерства охорони здоров’я, про процедуру потрапляння поранених у програму медичної евакуації в закордонні клініки, про роботу програми.

Володимир Назаренко, офіцер артилерії 4-ї бригади НГУ «Рубіж», про ситуацію на фронті на Бахмутському напрямку, про збір на обладнання для нічної роботи розвідників, про перевагу ворога в артилерії.

Вадим Мазевич, командир батальйону безпілотників 3-ї окремої штурмової бригади, про ситуацію на фронті (напрям не було названо), про використання ворогом безпілотників, про українські ударні дрони.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 69 разів (більш як по 17 порушень на годину ефіру в середньому). З соцмереж і телеграмів брали відео 7 разів. Користувалися телеграм-каналом ГУР, каналом «Крымский ветер» і ворожими анонімними телеграм-каналами. Було «посилання» «мешканці Вінниці публікують в мережі».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 26. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили, МЗС, Міненерго, Черкаську ОВА, Центр протидії дезінформації та адміністрацію Байдена. Були більш розмиті: «місцеві метеослужби кажуть», «влада повідомляє», «за даними ЗМІ».

Абстрактних псевдопосилань було 18: «відомо», «станом на зараз відомо», «напередодні стало відомо», «нині відомо», «маємо інформацію», «ми чули», «ми знаємо», «йшлося», «мовляв», «за даними з відкритих джерел», «вважають» (невідомо хто), «називають» (теж невідомо хто). 5 разів наводили фактичну інформацію без будь-яких посилань.

Ще було 13 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «заявили у МЗС України», «у Німеччині заявили», «українські депутати закликають», «рятувальники прогнозують», «аналітики переконані», «заявляють експерти», «активісти сказали», «згадують побратими», «медики кажуть».

Стандарт точності інформації

Стандарт було порушено 21 раз (більш як по 5 порушень на годину). 17 із цих порушень були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ, переважно «перекриванням» текстів абиякими архівними картинками.

Невідповідно «ілюстрували» розмову з експертом Краєвим.

Були й фактичні неточності. У сюжеті стверджувалося, що Росія втратила 4 пілоти внаслідок збиття бомбардувальника Ту-22. За всіма наявними на той момент даними йшлося про те, що два пілоти з чотирьох катапультувалися і залишилися живими. У іншому сюжеті довго показували бекграундове відео наслідків влучання ракети в житловий будинок у Дніпрі, а геотитр при цьому був «Львів».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень цього стандарту було найбільше — 151 раз (це майже по 38 разів на годину ефіру) Як і завжди найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій — 130.

Були суто емоційні оцінки: «Авдіївський напрямок залишається найгарячішим», «попри шалені обстріли», «росіяни гатили», «окупанти вгатили», «нагадування про жахи окупації», «понівечена будівля», «досі нагадують їй той страшний січень 23-го».

І просто оцінки з будь-яких приводів: «відео цього такого важливого для України моменту», «довгоочікувану допомогу», «героїчна оборона», «гаряча фаза боїв лише набирає обертів», «важкою залишається ситуація», «мужньо билися», «цих мужніх людей» «гучно було», «спрацювали миттєво», «буквально нашпиговану російською вибухівкою», «зручний кабінет дільничного», «повертатися до затишного кабінету», «небезпечну роботу», «поруч ті самі — надійні та справжні», «тривало достатньо довго», «зробити це було дуже непросто», «і це теж серйозна втрата», «вони доволі зношені», «рясного “сушкопаду”», «несподівано вибухають», «досі всіяно рубцями війни», «життя тут кипить», «одним із важливих пунктів», «і досить успішно», «і ще одна дуже важлива перспектива», «тривале лікування» тощо.

Траплялися також і «експертні» міркування журналістів: «Цієї допомоги Україна чекала пів року. Тепер захист українського неба посилиться, військові матимуть, чим відбивати ворожі атаки, а також зникне снарядний голод на лінії фронту» (це по черзі казали троє ведучих, дублюючи одне й те саме повідомлення). «Ворожий потенціал у повітрі відчутно зменшується» (ведуча Ольга Грицик). «Відновити стратегічну авіацію росіяни сьогодні неспроможні, але говорити про можливе зменшення обстрілів зарано, бо попри все ворог має достатньо літаків» (сюжет Владислава Паливоди). «І зараз нам обіцяють потужніші ракети, і це для нас дуже важливо, адже отримавши їх, Україна фактично збільшить номенклатуру ворожих цілей». «З ATACMS зможемо вибити всю протиповітряну оборону ворога в Криму та на східних окупованих територіях, тим самим давши змогу нашим дронам ще більше вражати ворожі тили» (сюжет Влади Цимбаленко).

Цього дня ведучі гостьових студій доволі часто не авторизували власних суб’єктивних, переважно «експертних» думок — у 18 випадках.

Було два безпідставних узагальнення: «не лише вся Україна, але й світ стежили за подіями в Маріуполі», «українські депутати в шоці й категорично проти» (невже всі депутати?).

У сюжеті цитата президента Зеленського була наведена без посилання: «ще до підписання документа Джо Байденом усі крапки були розставлені». Відтак це звучало думкою авторки сюжету.

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 33 рази (більш як по 8 порушень на годину ефіру).

Говорили про ситуацію на фронті з командиром батальйону 3-ї ОШБ, але не назвали навіть приблизно напрям, де діє батальйон. Ба навіть хоча б у якій області — і то не сказали.

У представленні Сергія Грабського ведучі казали, що він полковник, але забули сказати, що він полковник запасу. А від цього залежить статус гостя. У сюжеті Анатолія Храпчинського не досить було представляти лише як «авіаційного експерта». Так само Дениса Поповича як «військового експерта». Тим більше, що він не воєнний експерт, а журналіст, воєнний оглядач видання «Апостроф». А в сюжеті про ракети його ж було не досить представляти лише як «військового (себто воєнного) оглядача». Хоча це й було ближче до істини, ніж «військовий експерт» у сюжеті попередньому. Олександра Коваленка не досить було представляти лише як «військового (себто воєнного) експерта». Не досить було представляти Олега Саакяна лише як «політолога». Ведуча представила Олега Шамшура як «надзвичайного і повноважного посла України», а не сказала де саме, в якій країні він був послом. І так само про це «забули» сказати й у титрі. А послом-то він був у Сполучених Штатах. Погодьтеся, це ключова обставина для представлення саме цього експерта для розмови про розблокування американської допомоги Україні. Крім того, ще й «забули» сказати, в яких роках він був послом у США.

Не титрували датою, ні як архівне бекграундове відео наслідків влучання ракети у Дніпрі в січні 2023 року.

А у 22 БЗ і сюжетах на відео не було інтершуму. В сюжетах його часом заміняли недоречною музичкою.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 10 порушень стандарту.

Отаку інфографіку не варто було і робити, бо прочитати написи й зрозуміти іконки глядачам буде щонайменше дуже важко.

До того ж за кадром ведучі називали позиції в довільному порядку. І так було 4 рази.

Абсолютно незрозумілою є градація кольорів на мапі бойових дій.

Зокрема, незрозумілим є різне кольорове позначення окупованих територій. Незрозуміло також, навіщо якась частина підконтрольних позначена жовтим кольором. Теж показували 4 рази.

Крім того, ведучі вживали незрозумілі для значної частини аудиторії слова: «не просто так потрапили, з пушінгу Росії», «використовувати проксі».

Інші зауваження

Незрозуміло, навіщо на початку гостьової студії було повторювати повідомлення, яке от щойно було у випуску новин. Ще й з тими ж порушеннями й помилками, бо ж дослівно.

Двічі забули про фемінітиви: «Наталія Талак, директор департаменту…» (титр у сюжеті Володимира Миколайчука), «Наталія Кравченко, перший заступник голови…» (титр на гості).

Резюме

Новинна складова каналу була традиційно ніякою в репортажній частині — лише один репортажний сюжет і жодного прямого ввімкнення. У гостях побувало 4 ньюзмейкери.

Стандарти журналісти каналу порушували 284 рази, це по 71 порушенню на годину ефіру або ж більш як по порушенню щохвилини в середньому. Найчастіше — 151 раз — порушували стандарт відокремлення фактів від думок. Найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 69 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 33 рази порушували стандарт простоти подачі інформації, найбільше було відео без інтершуму в сюжетах і БЗ. З 21 порушення стандарту точності більшістю були невідповідності між картинкою і текстом. Крім того, 10 разів порушували стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Перший канал Суспільного (14:00–18:00 25 квітня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для денного слота: ефірні години починалися випусками новин (то по 30, то по 15 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела спочатку Людмила Павленко, згодом вів Дмитро Грінченко. Гостьові студії вів Борис Іванов, спочатку з Інною Москвіною, згодом — з Олесею Ніцевич.

В ефірі були такі сюжети:

про примусову евакуацію з прикордонних населених пунктів Харківської області,

про наслідки ворожого ракетного удару по Смілі на Черкащині,

про водопілля на Черкащині,

про наслідки ворожих обстрілів Херсонщини,

про перереєстрацію автівок після ухвали закону про мобілізацію,

про відновлення знищеної окупантами ферми на Харківщині,

про овочі на ринках (імовірно) Черкас,

про дім, який селяни на Тернопільщині добудовують для пораненого односельця-військового,

про різні джерела військової та фінансової допомоги західних партнерів Україні,

про агрофірму на Донеччині, яка працює поблизу фронту,

про реєстрацію автівок у «Дії»,

про притулок благодійного фонду «Співчуття» для молодих хлопців з інтернату,

про бійця, який проходить реабілітацію в Луцьку після тяжкого поранення,

про фотографиню з Запоріжжя, яка знімає війну,

про винахідника з Сумщини, який зробив вітроелектростанцію на власному подвір’ї,

про роботу підприємства на Прикарпатті, яке робить броньовані автівки для фронту,

про ветеранське виробництво дощовиків для військових у Харкові,

про ветерана війни з Хмельницького,

про господарство з вирощування овочів на Херсонщині, відновлене після окупації,

про хлібопекарню, засновану ветераном на Львівщині,

про підрозділ 115-ї бригади ТрО з Житомирщини, який ремонтує техніку для фронту.

Були прямі ввімкнення:

про ціни на городину на ринку в Чернігові;

про від’їзд українських виконавиць на «Євробачення».

Гостями ефіру були:

Сергій Марченко, міністр фінансів, про транш від Євросоюзу в 1,5 млрд євро, про наступні транші й зобов’язання, які повинні виконати Україна для їх отримання.

Михайло Цимбалюк, перший заступник голови Комітету ВР з питань соцполітики, про зростання середньої пенсії в Україні, про можливості підвищення середньої пенсії до 40 відсотків від середньої зарплати за нормами ЄС, про проблематику введення накопичувальної пенсійної системи.

Леся Забуранна, членкиня Комітету ВР з питань бюджету, про зростання середньої пенсії в Україні, про можливості підвищення середньої пенсії до 40 відсотків від середньої зарплати за нормами ЄС, про реформування пенсійної системи.

Ірина Фріз, членкиня Комітету з питань нацбезпеки, про постанову Кабміну щодо припинення видачі документів чоловікам за кордоном, про неправову позицію посадовців МЗС і Кабміну, про створення ліній розколу в українському суспільстві.

Оксана Савчук, народна депутатка, про постанову Кабміну щодо припинення видачі документів чоловікам за кордоном.

Василь Фурман, член Ради НБУ, про причини зростання обігу готівкової гривні, про низькі темпи інфляції та макроекономічну стабільність української фінансової системи.

Назар Волошин, речник ОСУВ «Хортиця», про ситуацію на Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках, про перший пакет озброєння після розблокування допомоги США.

Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу, про ціни на овочі.

Федір Марков, фінансовий консультант, про те, як прожити на мінімальну пенсію, як економити.

Петро Черник, полковник запасу, про спроможність росіян посилити тиск на фронті до отримання Україною американської збройової допомоги, про склад і швидкість надання першого пакету зброї, про значення надання ракет ATACMS.

Анатолій Храпчинський, заступник директора української компанії з виробництва засобів РЕБ, про заяви ворога щодо введення в стрій комплексів С-500, про заявлені характеристики нового комплексу і прогноз щодо їх відповідності реаліям.

Тарас Загородній, керівний партнер Національної антикризової групи, про значення початку американської військової допомоги, про стримування наступного російського наступу, про перенесення війни на територію Росії, про спроби Росії зірвати Саміт миру і протидію України.

Вадим Денисенко, доктор історичних наук, про арешт у Росії заступника Шойгу, про зміни в домовленостях у російських «елітах», про імовірність зміни влади в Чечні.

Владислав Селезньов, речник Генштабу в 2014–2017 роках, про склад нового пакету збройової допомоги від США, про значення американського рішення для посилення допомоги від ЄС, про далекобійні ракети ATACMS, про «вікно можливостей» ворога і посилення його наступу і ракетних обстрілів, про російську С-500.

Юрій Лаврін, журналіст зі Львова, про свій експеримент щодо спроби прожити на мінімальну пенсію.

Оксана Гудзенко, начальниця відділу Пенсійного фонду Вінницької області, про правила нарахування субсидій на житлово-комунальні послуги в неопалювальний сезон.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували найбільше з усіх — 47 разів (майже по 12 разів на годину ефіру в середньому). Більше половини з цих порушень (25) були використанням неперевіреної інформації та відео з телеграм-каналів і сторінок у соцмережах. Зокрема користувалися телеграм-каналами Нацбанку, ДБР, Херсонської та Сумської ОВА, очільників Черкаської, Дніпропетровської, Донецької облвійськадміністрацій, брали відео з анонімного телеграм-каналу Neхta Live. Використовували фейсбук-сторінки Сил спеціальних операцій, Повітряного командування «Схід» і народної депутатки Галини Третякової. Брали відео з якоїсь сторінки в Х «Sлаvко Sлаvко». І ще було «посилання» «я просто бачив у численних дописах у соцмережах».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 12. Так «посилалися» на невідомо кого в Повітряних Силах, Мінцифрі, Мінсоцполітики, МВС, Пенсійному фонді, Харківській ОВА і Херсонській МВА. І було некоректне анонімне псевдопосилання «про це Суспільному повідомили джерела у спецслужбах». Без зазначення більшої конкретики — хоча би що за служба і без згадки про вимушену анонімність джерела.

4 рази робили абстрактні псевдопосилання: «за попередньою інформацією»,«побутує думка», «ми знаємо».

І було 6 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки (причому 5 із них — в одному прямому ввімкненні, ще й геть не новинному): «продавці говорять», «продавці також говорять», «продавці пояснюють», «продавці прогнозують» і навіть «продавці зазначають» (зазначають!), крім того, «як пояснюють в НБУ».

Стандарт точності інформації

Було 21 порушення стандарту (більш як по 5 порушень на годину). З них 16 були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно невідповідно ілюстрували фотографіями повідомлення про наслідки ворожих обстрілів. А ще більше — невідповідно «перекривали» сюжети й БЗ абиякими архівами. От, наприклад, навіщо показувати фасад НБУ в повідомленні про зростання в обігу готівки? І показувати сотенні купюри на машинці, а за кадром говорити про «банкноти номіналом 500 гривень»?

Геть невідповідно «перекривали» пряме неновинне ввімкнення з Чернігова про ціни на овочі. Кореспондентка про помідори — показують огірки, вона про редис — показують фрукти тощо.

Так само, як і заведено, в розмові з економістом Пендзиним на цю ж тему той говорив про помідори, а «ілюстрували» це огірками й тому подібне. Невідповідно «ілюстрували» розмову з авіаекспертом Храпчинським про новітні ворожі комплекси С-500 архівним відео якихось комплексів ППО. А розмову з експертом Денисенком про зміну влади в Чечні «перекривали» остогидлим архівним відео Кремля.

Була фактична неточність: в інфографіці ворожих втрат було вказано, що знищили 57 автомобілів і спецтехніки, а ведуча за кадром казала 59.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цього разу порушень стандарту було відчутно менше — 24 (по 6 на годину). 22 з них були суб’єктивними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій: «понівечили приватну оселю», «однак є і проблеми», «тривале лікування», «через проблему у застосунку», «із нетерпінням чекає», «ажіотаж навколо перереєстрації авто». І ще чимало «наголосив»-«заявив»-«переконує».

Двічі гостьові ведучі не авторизували власних міркувань. Хоча загалом авторизували більшість власних думок.

Стандарт повноти інформації

Було 8 порушень (по 2 на годину). У підводці до сюжету ведучий казав: «Майже півтори тисячі зразків продукції на вміст нітратів дослідило головне управління Держспоживслужби області». Невідомо якої саме області. Ще й у сюжеті не було геотитру. Область (Черкаську) було названо випадково лише в синхроні наприкінці сюжету.

Петра Черника ведучий представляв як «полковника Збройних Сил України», забувши додати, що той є полковником запасу. А від цього залежить статус гостя. Не досить було представляти гостя Федора Маркова лише як «фінансового консультанта». Не титрували гостя Федора Маркова, а ще в чотирьох випадках не титрували синхрони.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 9 порушень (більш як по 2 на годину).

Нема сенсу показувати ось таку мапу бойових дій, геть не адаптовану до телевізора: з занадто дрібними написами та з занадто великою кількістю незрозумілих деталей і візуального шуму. А показували її двічі.

Біда з інфографікою ворожих втрат триває. Дуже багато чисел на кожен слайд, який в ефірі перебуває занадто мало, щоб глядач встиг його осягнути, ще й до того ж текст ведучих за кадром не відповідає даним на екрані в кожний момент. Коротше, редакції давно вже пора переробити цей шаблон інфографіки, але чомусь це не робиться місяцями.

Навіщо наводити різні цитати ось таким бісерним розміром шрифту (не більшим за текст на скриншоті)? Невже в редакції справді вважають, що у глядачів є в очах зум, щоб це прочитати?

Так само навіщо показувати ось це, та ще й виділяти якісь рядки маркером?

Це ж більшість глядачів з екрана (залежно від гостроти зору) або не зможуть прочитати взагалі, або ж їм доведеться докладати додаткових зусиль, щоб це зробити. І це при тому, що Суспільний мовник єдиний, хто постійно дбає про глядачів із проблемами слуху. А як же глядачі з проблемами зору?

У вже згаданій цитаті з сайту МЗС, зрозуміло, все було викладено класичним «канцеляритом», непіднімним для сприйняття на слух. Плюс там були абревіатури на кшталт «ДМС». Точно вже не загальновживані.

Ще у прямому ввімкненні було: «про меседжі, які хочуть донести».

Інші зауваження

Цього дня було якесь аномальне перевантаження ефіру абсолютно непоказовими ввімкненнями та сюжетами з базарів щодо цін на овочі, обговореннями з гостями цієї теми. Трохи ж треба мати почуття міри! Замучений поясненнями одного й того ж економіст Олег Пендзин уже часом тролить ведучих за ці всі питання про коливання цін на овочі, бо ніяких значних коливань насправді не відбувається, а Суспільне все тягне й тягне цю тему в майже всі свої ефіри. Так, ніби на фронті й у тилу в цей момент нічого не відбувається більш важливого.

Крім того, Суспільному мовнику категорично не годиться займатися мавпуванням різних «модних» дурниць у колег із комерційних каналів (які в цьому краю не знають і на стандарти професії не зважають). Однією з таких системних дурниць є накладання музички на новинні сюжети. Бо на відео музика забиває інтершум, а це надзвичайно важливий елемент для сприйняття аудиторією відео. Ще гірше, коли музика забиває синхрони героїв сюжетів, бо вона заважає слухати пряму мову людини. Це все автоматично порушує стандарт повноти інформації як мінімум. Але насправді музика — це ще й емоційний вплив на глядача, а отже — маніпулятивний момент і порушення стандарту відокремлення фактів від думок. Лише в цьому ефірі було як мінімум два таких сюжети з музичкою.

Як і раніше, незрозуміло, навіщо посеред гостьової студії повторювати сюжети, які були перед цим у випуску новин. Не вистачає чим «заповнювати ефір»?

Порада ведучим гостьової студії забути як страшний сон недолугий штамп телевізійників «рухаємось далі», який звучить настільки часто, що майже напевно дратує частину глядачів.

На початку блоку о 17-й годині була велика лажа зі звуком. Майже хвилину ведучий говорив без звуку, про що, до речі, сигналізувала ведуча жестовою мовою. Далі запустили ролики, далі почався таки випуск новин («тепер — зі звуком»). Але ведучий почав його так, неначе нічого й не сталося. Так не годиться. У прямому ефірі, звичайно ж, трапляються лажі, але за них завжди слід перепрошувати у глядачів.

І про хороше. Відмінно відпрацювали гостьовий блок, де з народними депутатками обговорювали постанову Кабміну з припинення видачі документів чоловікам у консульствах за кордоном. Де до ефіру не долучилися представники фракції «Слуга народу». Про що ведучі надзвичайно коректно повідомляли двічі. І де у прямій мові гості прозвучала критика дій МЗС. І ведучі запросили представників відомства долучитися до ефіру для відповіді на критику.

Одного разу таки забули про фемінітиви: «Оксана Маркарова, надзвичайний та повноважний посол України в США» (титр на синхроні в сюжеті Дарини Коломієць).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажні сюжети, одне пряме ввімкнення (ще одне було неновинним). У гостях побувало 6 ньюзмейкерів. З сюжетів якісним був репортаж Вікторії Хамази про водопілля на Черкащині (оператор Олег Кураш).

Стандарти порушували 109 разів (це більш як по 27 порушень на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт достовірності — 47 разів, більшістю з цих порушень були «посилання» на телеграм-канали й сторінки в соцмережах. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували небагато — 24 рази, майже все це були оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. 21 раз було порушено стандарт точності, більшістю з цих порушень були невідповідності картинки й тексту в БЗ та сюжетах. Крім того, 9 разів порушили стандарт доступності подачі інформації та 8 разів стандарт повноти. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Інтер» (18:00–22:00 25 квітня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися 13-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була гостьовою. Короткі новини вела Анастасія Даугуле, підсумковий випуск — Олексій Фадєєв, гостьові студії по черзі вели Олексій Фадєєв і Олександр Просяник.

В ефірі були такі сюжети:

про бої за Часів Яр,

про наслідки ворожого обстрілу Харкова ракетами,

про евакуацію людей із фронтової Красногорівки на Донеччині,

про вишкіл мобільних груп ППО на Одещині,

про суд з обрання запобіжного заходу міністру Сольському,

про боротьбу з браконьєрським виловом риби на Полтавщині,

про удари по російських нафтових об’єктах у 5 областях,

про західну коаліцію з посилення українського ППО,

про події на різних ділянках фронту,

про зупинку видачі документів українським чоловікам консульствами за кордоном,

про комплексну відбудову міста Тростянець на Сумщині,

про наслідки пошкодження ворогом телевежі у Харкові,

про пакет збройової допомоги Україні від Великої Британії,

про українські новітні розробки засобів РЕБ проти дронів,

про обіг трофейної зброї в Україні,

про російські ІПСО у тіктоку,

про українські удари по нафтобазах в Росії,

про візит Блінкена до Китаю,

про резолюцію Європарламенту щодо російських впливів на внутрішню політику ЄС,

про підлітка, якому вдалося повернутися в Україну з російської примусової депортації.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ракетного удару по Смілі на Черкащині,

про наслідки ворожих обстрілів Сумщини,

про наслідки ворожих обстрілів Дніпропетровщини,

про вибух у Миколаєві при перевантаженні зброї військовими,

про перший пакет американської збройової допомоги.

Гостями ефіру були:

Володимир Артюх, голова Сумської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Сум і області, про ліквідацію наслідків обстрілів, про евакуацію людей із прикордонних населених пунктів області, про ворожу ІПСО щодо можливого наступу на область.

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про наслідки обстрілу вокзалу в Балаклії ракетою, про наслідки обстрілів Куп’янська, про відновлення телевізійного сигналу в області після пошкодження ворогом Харківської телевежі.

Микола Колісник, заступник міністра енергетики, про стан української енергосистеми після російських атак, про обмеження промисловості й бізнесу в електриці у вечірній час, про відновлення зруйнованих енергооб’єктів, про графіки відімкнень електрики, про можливість підвищення тарифів на електрику.

Віталій Безгін, член Комітету ВР з питань організації держвлади, місцевого самоврядування тощо, про ухвалений закон про міжнародне співробітництво місцевого самоврядування.

Олексій Чернишов, голова правління НАК «Нафтогаз України», про атаки ворога на об’єкти компанії, про стабільність тарифів на газ для населення, про нарощування компанією видобутку газу, про запаси газу на наступний осінньо-зимовий сезон (записане інтерв’ю Ніни Коломієць).

Дмитро Лубінець, уповноважений ВР із прав людини, про російські дезінформаційні кампанії щодо викрадення українських дітей, про домовленість щодо повернення чергової групи викрадених Росією українських дітей, про посередницьку допомогу Катару в обмінах, про проблематику з поверненням дітей-сиріт.

Катерина Аніщенко, адвокатка, про рішення МЗС з припинення видачі паспортів чоловікам за кордоном, про небезпеку великої кількості позовів українців до ЄСПЛ за це порушення їхніх прав державою, про вплив подібних рішень на імідж України у світі.

Олег Лісний, політолог, про вплив першого пакету американської допомоги на перебіг подій на фронті, про інформаційний вплив розблокування американської військової допомоги, про політичну волю у розв’язанні питань озброєння України, про політичну складову питання щодо постачання Україні Patriot.

Олександр Хара, експерт Центру оборонних стратегій, про прогнози щодо візиту Блінкена до Китаю, про політику Китаю щодо підтримки Росії у війні проти України.

Вазіра Муртазінова, метеорологиня, кліматологиня, про пісок із Сахари, про погоду найближчими днями та тижнями.

Максим Матвійчук, командир взводу розвідки бригади «Рубіж», про обстановку на Бахмутському напрямку, про очікування від першого пакету збройової допомоги від США, про ситуацію з боєприпасами на цей момент, про ставлення фронтовиків до обмежень щодо українців за кордоном.

Крім того, в ефірі було вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 114 разів (це по 28,5 порушення на годину ефіру в середньому). З інтернету брали відео й інформацію 19 разів. Скористалися телеграм-каналами Херсонської ОВА, різних підрозділів ЗСУ, анонімними каналами «Труха», «Київ Infо», а також анонімними ворожими телеграм-каналами на кшталт «Вести Воронеж». Брали відео зі сторінок в соцмережах Нацполіції, СБУ, ДБР, Держприкордонслужби та ДСНС Херсонщини. Цитували з фейсбуку міністра Дмитра Кулебу.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 31. У такий спосіб «посилалися» на невідомо кого в Генштабі, Головному управлінні розвідки, Нацполіції, ДБР, САП, Харківській, Дніпропетровській, Херсонській і Черкаській ОВА, Центрі протидії дезінформації, в НАК «Нафтогаз України», а також у Міноборони Великої Британії та у ворожому МНС. Решта псевдопосилань була ще більш розмитою: «за даними слідства», «повідомили в компанії», «місцеве керівництво назвало», «місцева влада стверджує» (російського Омська), «за інформацією тамтешньої влади», «за інформацією місцевих спецслужб», «ЗМІ пишуть» «американські ЗМІ повідомляють», «тамтешні ЗМІ відзвітували» (російські), «оприлюднюють в російських ЗМІ», «місцеві кажуть» тощо.

Було 19 абстрактних псевдопосилань: «відомо», «натепер відомо», «на цю хвилину відомо», «попередньо», «ми бачимо», «з’ясувалося», «згідно з офіційною інформацією», «це офіційна версія» і навпаки «за неофіційними даними» (це певно за чутками), «неофіційна версія» (взагалі невідомо чия), «повідомляють» (невідомо хто), «кажуть» (невідомо хто), «пояснюють» (невідомо хто) і «наголошують» (невідомо хто), «маємо свіжу статистику» (невідомо чию) і «привернула мою увагу інформація». Був узагалі дуже цікавий, як на мене, епізод, коли ведучий казав «нещодавно і марафон “Єдині новини” трактували як порушення свободи слова». Тобто невідомо, хто «трактували», хоча це так трактували насправді у звіті Держдепу США, а не де-небудь.

11 разів подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

Найбільше ж порушень (34) були узагальненими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок: «у Білому Домі переконані», «в Держдепі пояснили», «в Америці вважають», «євродепутати закликають», «наголошують в Офісі генпрокурора», «МЗС обіцяє», «МЗС запевняє», «керівництво області заявляє», «наголошують у Центрі стратегічних комунікацій», «експерти кажуть», «експерти наголошують», «деякі експерти, навіть народні депутати почали лякати», «на думку парламентарів», «депутати переконані», «адвокати зазначили», «юристи радять», «поліція закликає», «розповідають прикордонники», «кажуть бійці мобільних груп», «пояснюють американські військові», «жителі в коментарях натякають», «кажуть розробники», «українські виробники наголошують» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушили 28 разів (по 7 на годину). Невідповідність картинки й тексту була в 15 матеріалах. Переважно це було некоректне використання будь-яких архівів.

Невідповідно «ілюстрували» і 4 прямих ввімкнення. Наприклад, кореспондент зі США перелічував, що міститиме в собі пакет американської допомоги: казав про «бредлі» — показували ракети, казав про АТАСМS — показували Саллівана тощо і тощо.

Так само недоладно «ілюстрували» і розмови з 7 гостями. Наприклад, офіцер бригади «Рубіж» розповідав про дрони, а показували в цей момент «джавеліни» і артилерію, він про далекобійні ракети — показують РСЗВ.

У БЗ про заяву Макрона на абсолютно недоречного в контексті цього повідомлення архівного відео адмінбудівлі Європарламенту був звісно ж геотитр «Франція». З яких це пір Франція анексувала Брюссель? І ще ведучий рахував початок війни від лютого 22 року.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт традиційно порушували найчастіше, загалом було 271 порушення (це майже по 68 порушень на годину або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому). Майже все це (263) були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Були суто емоційні оцінки: «найбільше пекло зараз на східному фланзі», «запеклі бої» «окупанти безжально нищать», «росіяни гатили», «ворог гатить», «місто оговтується», «що не день, то гаряче», «нагадує смертельну лотерею», «на щастя, обійшлося без жертв», «розлючений натовп», «новина приголомшила», «масштаби браконьєрства просто жахають», «і це стало сенсацією» тощо.

Дуже багато було різноманітних оцінок із будь-яких приводів: «важкі бої», «нескінченні КАБи», «безпрецедентні обстріли», «великі втрати», «завдали нищівних ударів», «із залізобетонного міста», «символ окупації», «величезні вирви», «було гучно», «прогриміло», «круто приземляють ворожі дрони», «складна ситуація», «докладають надзусиль», «в дуже тяжких умовах», «брудну кампанію дискредитації», «потужна психологічна обробка», «категорична Німеччина», «Сі грає з вогнем», «всемогутнього ЦРУ», «без зайвої помпи», «ця зустріч буде ще й символічною», «особливо наголошують», «це було чи не найбільшою інтригою», «амбітну мету», «майже піврічна епопея», «активно обговорюють», «це стало однією з найактуальніших проблем», «це принципове рішення», «найпопулярніша послуга», «сколихнуло хвилю невдоволення», «довге очікування», «захмарні штрафи», «особливо проблемний час», «просто якась фантастика», «престижний район», «погода сповнена сюрпризів» і багато подібних.

Траплялися суб’єктивні міркування журналістів — «експертні» думки й припущення: «Можливо, якісь конкретні рішення озвучать вже завтра, після засідання контактної групи у форматі «Рамштайн» (сюжет Тетяни Логунової). «Постійні пожежі на російських НПЗ впливають не лише на економіку Росії, а й на світовий ринок» (сюжет Ганни Басової та Наталії Косінової). «Адже навіть саме спостерігання за тим, як руйнується велична споруда, впливає на психіку». «Там, де немає доступу до правдивої інформації, виникає порожній простір, який легко заповнити чутками, щоби знову-таки залякати людей» (сюжет Світлани Шекери). «Якщо до влади прийдуть лейбористи, вони звісно підтримуватимуть надалі Україну» (сюжет Світлани Чернецької). «У країні, що воює, питання незаконної зброї слід вирішувати кардинально» (сюжет Євгена Лесного). «Певний результат місія Блінкена здатна принести, але не вирішить проблему, лише змусить Китай краще “шифруватися”, бо, виявляється, мова навіть не про політику, а про страх перших осіб Китаю, що Росія програє» (сюжет Дмитра Анопченка).

І були зайві в новинах маркери авторизації та маркери посилення уваги: «я думаю», «розумію», «варто також сказати», «що цікаво», «і це важлива деталь».

Журналісти 8 разів робили безпідставні узагальнення: «новина приголомшила українців за кордоном», «ще рік тому містяни не вірили у відновлення цього будинку», «а отже харків’яни вирішили не піддаватися на залякування ворога і завжди готові шукати альтернативу», «і українські, і західні експерти намагаються за цією зброєю та обладнанням розгледіти приховане послання», «ось як коментують юристи цей законопроєкт» (і аж один синхрон юристки), «і в суспільстві, і в МВС очікують, що народні депутати якнайшвидше ухвалять закон про трофейну зброю», «про це всі зараз в Америці говорять».

Стандарт повноти інформації

Було 6 порушень стандарту.

Не досить було представляти Олега Лісного лише як «політолога». І, чесно кажучи, якщо він «політолог», то чи логічно було з політологом обговорювати питання про вплив першого пакету американської допомоги на перебіг подій на фронті? Усе ж таки це інша компетенція — військових і воєнних аналітиків. Не дивно, що гість про фронт навіть говорити не став, а одразу перевів цю тему в суто політичну площину. У сюжеті про влучання по російських НПЗ не був титрований один цілковито експертний синхрон, тож компетентність спікерки залишилася невідомою.

Не було титровано датою, і навіть як архівне, відео окупації Тростянця. У сюжеті бекграундове відео влучання ворога у харківську телевежу 23 квітня не було титроване ні датою, ні хоч би як архівне. Не титрували датою й архівне відео наслідків ударів України по штабу Чорноморського флоту в Севастополі, по Керченському мосту тощо.

В одному з БЗ не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 9 порушень стандарту.

От навіщо такий скриншот показувати, та ще й виділяти якісь рядки маркером? Все одно ж більшість глядачів прочитати це не зможе.

І подібних скриншотів у одному лише сюжеті було цілих чотири різних. Таким самим був і скриншот із виділенням маркером рядків у повідомленні про заяву ЮНЕСКО щодо руйнування росіянами телевежі у Харкові. А глядачам з «орлячим» зором додатково тут ще й ускладнили сприйняття тим, що динамічне виділення тексту маркером не відповідало тому, що в цей момент цитував ведучий за кадром.

У сюжеті цитували текст із сайту МЗС, написаний на класичному «канцеляриті», який, особливо ж на слух, сприймати дуже важко. Плюс там же були незагальновживані абревіатури на кшталт «КМУ» і «ДМС».

Ще журналісти використовували незагальновживані слова: «в якісь ітерації», «антиукраїнські меседжі».

Інші зауваження

Цього дня була повна біда з відсутністю фемінітивів: «відео РФ, країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео), «вкрала країна-агресор» (в анонсі), «влада країни-агресора» (у сюжеті Данила Снісаря), «на території самої країни-агресора» (ведучий Олексій Фадєєв), «на території країни-агресора» (сюжет Олени Логінової), «Мирослава Харченко, головний юрист…» (титр у сюжеті Олени Логінової), «пані Катерино, чи можете ви як юрист оцінити» (ведучий Олексій Фадєєв), «Катерина Аніщенко, адвокат» (титр на гості), «Ольга Чиканова, спікер…» (титр на синхроні), «Анастасія Андронова, прокурор…» (титр на синхроні в сюжеті Романа Барашева), «Ніна Коломієць, кореспондент» (титр), «вона головний сержант і командир відділення» (у сюжеті Ігоря Левенка), «Вікторія, командир відділення…» (титр там же), «Вазіру Муртазінову, метеоролога, кліматолога, фахівця у галузі…» (ведучий Олександр Просяник і титр на гості).

Елементи політичного піару

Було класичне «паркетне» БЗ+СХ про виступ першої леді Олени Зеленської на фестивалі «Книжкова країна». З суто емоційним синхроном, без новини як такої.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди у проаналізованому ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча Анастасія Даугуле, яка раніше вела концерти до 9 травня на «Інтері».

Резюме

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу була такою: 6 репортажних сюжетів і 5 прямих ввімкнень. У гостях побувало 6 ньюзмейкерів. З сюжетів кращими були репортажі Ігоря Левенка про бої за Часів Яр (оператори Богдан Савруцький, Віталій Кірепко) і Світлани Шекери про наслідки ворожого обстрілу Харкова ракетами (оператор Олександр Яновський), а також спецрепортаж Станіслава Кухарчука про боротьбу з браконьєрським виловом риби на Полтавщині (оператор В’ячеслав Ромодан).

Стандарти журналісти каналу порушували 428 разів протягом чотирьох годин, це по 107 порушень на годину ефіру і більш як по 1,5 порушення щохвилини. Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 271 раз. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки (головно оцінки) журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 114 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок і таких самих псевдопосилань на джерела фактів. Стандарт точності порушували 28 разів, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Крім того, 9 разів порушили стандарт доступності подачі інформації та 6 разів — стандарт її повноти. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару — класичний «паркет» про виступ першої леді Олени Зеленської на книжковому фестивалі. Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу.

Телеканали ICTV та СТБ (8:00–12:00 26 квітня)

Зміст ефіру

Структура ефіру медіагрупи була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергували з 25-хвилинними розмовними студіями, часом замість гостей показували фільми. Не було випуску новин на «звичному» місці об 11:30, бо там було велике ексклюзивне записане інтерв’ю. Новини спочатку вів В’ячеслав Цимбалюк, згодом — Андрій Ковальський, розмовні студії вела Яна Брензей.

В ефірі були такі сюжети:

про бої 92-ї бригади під Часовим Яром,

про початок розмінування за допомогою собак на Миколаївщині,

про визначення кращих роботодавців України за версією видання «Forbes»,

про ситуацію на Чорнобильській АЕС після окупації,

про припинення видачі документів українським чоловікам за кордоном,

про чеський модульний будинок для вимушених переселенців з інвалідністю на Вінниччині,

про плани відновлення зруйнованої ворогами Великокостромської гімназії на Дніпропетровщині,

про потреби фронту в американській зброї,

про ветеранів, які нині працюють у Красноградському ТЦК,

про те, як на Тернопільщині дружина важкопораненого бійця облаштовує будинок під його потреби,

про реабілітаційні сади на Київщині для поранених бійців,

про трьох братів, які служать у 80-й десантно-штурмовій Галицькій бригаді,

про жінку, яка втратила свого чоловіка, з яким разом воювали.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Сергій Корецький, директор компанії «Укрнафта», про готовність галузі постачання пального до зростання попиту на пальне через імовірні відімкнення електрики, про збільшення видобутку нафти компанією, про західні інвестиції в українську нафтогазову галузь.

Єгор Чернєв, заступник голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, про очікування від засідання у форматі «Рамштайн», про перші надходження боєприпасів на фронті, про причини збільшення військової допомоги Україні, про значення надання ATACMS, про імовірність надання Німеччиною ракет Taurus.

Андрій Канашевич, голова Куп’янської РДА, про наслідки ворожих обстрілів Куп’янська і району, про терористичні мотиви ворожих обстрілів, про ситуацію на фронті.

Олександр Прокудін, голова Херсонської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів області, про затримання колишніх членів окупаційної «виборчої комісії».

Максим Шевчук, заступник голови Держагентства з управління зоною відчуження, про стан зони відчуження після окупації, про відновлення зруйнованого ворогом, про значення зони відчуження ЧАЕС для Формули мира.

Петро Котін, керівник «Енергоатому», про ситуацію на Запорізькій АЕС, про ситуацію з персоналом станції, порівняння нинішньої ситуації на ЗАЕС з розвитком катастрофи на «Фукусімі», про загрозу, пов’язану з добіганням кінця терміну придатності ядерного палива на ЗАЕС.

Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації держвлади, про стратегію держави в подоланні проблеми з будівельним сміттям від зруйнованих ворогом будинків, про стратегію «кругової економіки», про хід програми «єВідновлення», про оренду соціального житла.

Ігор Скибюк, командувач Десантно-штурмових військ ЗСУ, про престижність служби в ДШВ, про сучасну українську армію, про навчання українських солдатів за кордоном, про стратегічну ситуацію на фронті, про перевагу ворога у ресурсах і переваги ЗСУ над ворогом, про ставлення до розблокування американської допомоги, про зміни в характері війни, про проєкт «Друзі ДШВ», про сприйняття мирного тилу (записане інтерв’ю Володимира Рунця).

Ілля Євлаш, речник командування Повітряних Сил, про дві ночі, за які росіяни не запускали «шахедів», про частіші тривоги через злети ворожого МІГа, про значення нового пакету збройової допомоги від США, про ворожі ракети Х-69.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Анастасія Блищик, пресофіцерка 47-ї окремої мехбригади, про бої на Авдіївському напрямку, про американський пакет збройової допомоги, про потребу бригади у FPV-дронах, про ситуацію в Бердичах, про ситуацію з РЕБами на фронті.

Федір Лапій, голова Національної технічної групи з питань імунопрофілактики, про ситуацію з імунізацією українців за два роки війни, про вакцинацію від кору, кашлюка і дифтерії, про те, як до вакцинації дітей стимулюють і примушують батьків у Німеччині, про наявність вакцин за календарем щеплень для дітей і вакцини для дорослих, про вакцинацію від правця.

Крім того, в ефірі були:

Фільм проєкту «Антизомбі» про російську пропаганду про «переваги русского міра» на окупованому Донбасі.

Фільм проєкту «Громадянська оборона» про антисемітську риторику російської пропаганди тощо.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт було порушено 58 разів (це по 14,5 порушення на годину ефіру в середньому). З соцмереж і телеграм-каналів брали картинку і відео в 11 випадках. Зокрема користувалися телеграм-каналами СБУ і Херсонської ОВА. З соцмереж брали картинку зі сторінок НАБУ, Нацполіції, Харківської облпрокуратури та ДСНС Херсонщини.

Найбільше (21) було узагальнених розмитих псевдопосилань. У такий спосіб «посилалися» на невідомо кого в Генштабі, Повітряних Силах, Кабміні, Міноборони, СБУ, НАБУ, ДСНС, «Укрзалізниці», Запорізькій і Херсонській ОВА, Харківській облпрокуратурі, Донецькій обласній поліції, Херсонській і Дергачівській МВА і в уряді Німеччини. Було псевдопосилання «за даними ЗМІ».

Двічі робили абстрактні псевдопосилання: «за попередніми даними» і «ми знаємо». Ще у 8 випадках наводили фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

Було також 16 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «у Вашингтоні переконані», «заявили в Міжнародному агентстві з ядерної енергії МАГАТЕ», «у Міноборони нас запевнили», «у МЗС пояснюють», «попереджає Головне управління розвідки», «в НАБУ зазначили», «кажуть в Екоцентрі», «кажуть сапери», «експерти говорять», «переконані юристи». Був до слова дуже показовий, як на мене, приклад того, що подібні узагальнення часто є далекими від правди, а можуть часом і взагалі бути маніпулятивними. У сюжеті було ось таке: «адвокати кажуть, попри обурення чоловіків, Україна не порушує міжнародних законів» і «на підтвердження» був синхрон адвокатки Ольги Поєдинок. При цьому напередодні в блоці «Інтера» інша адвокатка Катерина Аніщенко казала геть протилежне.

Стандарт точності інформації

Стандарт було порушено 27 разів (майже по 7 порушень на годину). Майже все це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно некоректно «перекривали» повідомлення про наслідки обстрілів багатьох населених пунктів різних областей. Так, наприклад, було «перекрито» єдиним шматком хаотично змонтованого відео повідомлення про обстріли великого переліку населених пунктів Херсонщини та інші події підряд. Відтак говорили про пораненого чоловіка — показували жінку, говорили про трактор, підірваний на міні, а показували цілком собі неушкоджений робочий трактор тощо.

Решта випадків була некоректним використанням архівів. Наприклад, незрозумілою є логіка, за якою повідомлення про майбутній «Рамштайн», тим більше в онлайн-форматі, навіщось «перекривають» архівом попереднього.

Абсурдно «перекривали» бек про Чорнобильську катастрофу. Ведучий розповідав про парад у Києві, а показували людей на даху 4-го блоку станції, наприклад. Або ж розповідав про захоплення ЧАЕС ворогами, а показували хроніку 86 року.

І ще схоже, я перехвалив редакцію медіахолдингу, бо якщо раніше їм вдавалося філігранно озвучувати динамічну мапу бойових дій, то в цей день ведучий читав текст із дуже явними запізненнями (як мінімум, на один напрямок фронту).

А ще ведучий новин казав: «називають цифру від 50 до 100 тисяч». Нічогенька собі така «цифра»! (Тут ідеться, що цифра — це символ від 0 до 9, а показники в цитаті — це числа — «ДМ»).

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень стандарту було відчутно менше, ніж у попередніх ефірах медіагрупи — 143 (майже по 36 порушень на годину в середньому). Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Були суто емоційні оцінки: «окупанти гатили», «ворог продовжує нещадно обстрілювати», «понівечена оселя», «смертоносних дронів», «теж добряче дістається», «у багатьох гарячих точках», «сумнозвісних російських окопів», «отам уже дуже-дуже небезпечно», «поведінка окупантів на такому небезпечному об’єкті людей шокувала», «лише дивом чоловік за кермом не отримав травм», «постраждалих, на щастя, немає», «на щастя, всюди минулося без постраждалих», «саме цю трагедію», «наслідки двох трагедій», «ажіотаж біля паспортних сервісів».

Більше було просто різних оцінок із будь-яких приводів: «тримати цей відтинок фронту вкрай складно», «безперервно атакує», «після великих втрат», «на надскладному напрямку», «активно використовують дрони», «масштабна пожежа», «вкрай складно літати», «довго боролися лікарі», «особливо гостро потребують», «численні ІПСО», «чималі зусилля», «значні дози опромінення», «проблеми, які накопичилися», «цю проблему пов’язують», «питань для обговорень чимало», «надто серйозно стоїть питання», «чи не найбільшу кількість людей», «з відданістю своїй справі», «довгоочікуваний день перемоги», «але це завдання на роки», «дбайливо розправляє простирадла», «дуже цінують увагу», «став порятунком у розселенні», «пацієнтів тут стало значно більше», «вже набуває популярності» тощо.

Було кілька міркувань журналістів: «Вони обрали шлях захисту рідної землі, бо любити Україну їх навчили батьки» (ведучий Андрій Ковальський). «Такій підтримці тут раді, бо важливо якнайшвидше очистити нашу землю від небезпечного російського залізяччя» (сюжет Луїзи Єрьоміної). «Її життя дійсно схоже на історію з кінофільму» (сюжет Олександри Ченкової).

І траплялися маркери посилення уваги: «до слова», «та найголовніше», «але є одне але».

У гостьових студіях одного разу не була авторизована думка ведучої. І було одне безпідставне узагальнення: «потрапили такі відомі всім компанії як…».

Стандарт повноти інформації

Було лише 3 порушення. Двічі не титрували датою бекграундове відео Чорнобильської АЕС 1986 року. І не титрували датою бекграундове відео виступу Байдена з приводу підписання закону про допомогу Україні.

Стандарт доступності подачі інформації

Було лише одне порушення: «хочуть нести меседж».

Інші зауваження

Одного разу таки забули про фемінітив: «була стрільцем, водієм, кулеметницею» (сюжет Олександри Ченкової), тут цікаво, що одне з визначень таки було фемінітивом, а два чомусь ні.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: 4 репортажні сюжети, прямих ввімкнень не було. У розмовних студіях побувало 8 ньюзмейкерів. З сюжетів кращими був репортаж Олега Корнієнка про бої 92-ї бригади під Часовим Яром (оператор Захар Комах) і нариси Ірини Тимчишин і Оксани Ясницької про те, як на Тернопільщині дружина важкопораненого бійця облаштовує будинок під його потреби (оператори Тарас Оленець і Олександр Макушак) і Олександри Ченкової про жінку, яка втратила свого чоловіка, з яким вони разом воювали (оператор Євген Репенько).

Стандарти журналісти медіагрупи порушували 232 рази (це по 58 порушень щогодини в середньому). І вже другий тиждень поспіль цей показник дуже відчутно відрізняється від раніше «звичного». Наприклад, у першому кварталі цього року щогодини в середньому було більш як по 89 порушень. Майже вдвічі менше в ефірі медіагрупи стало порушень стандарту відокремлення фактів від думок і відчутно менше — порушень стандарту достовірності. Вважаю це дуже позитивною тенденцією і тримаю кулаки, щоб це не виявилося випадковістю. У проаналізованому ж ефірі 26 квітня стандарт відокремлення фактів від думок було порушено 143 рази, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. 58 разів порушували стандарт достовірності, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності було порушено 27 разів, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом у БЗ і сюжетах. Крім того, було 3 порушення стандарту повноти інформації й одне порушення стандарту доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи цього дня не було.

Телеканал «Рада» (14:00–18:00 26 квітня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для денного слота — ефірні години починалися з випусків новин (різного хронометражу, то по 15, то по 11, а то по 21 хвилині), продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Олена Морозова, гостьові студії вели спочатку Ганна Гомонай і Максим Зборовський, згодом — Ольга Нємцева і Вадим Колодійчук, виїзну гостьову на ЧАЕС вела Тетяна Гончарова.

В ефірі були такі сюжети:

про евакуацію людей з прифронтового села Новоолександрівка на Донеччині,

про бойові тренування мобільних вогневих груп ППО на Одещині,

про проєкт «День після війни» у Київському держуніверситеті,

про людей, які живуть у зоні відчуження,

про зростання кількості випадків домашнього насильства в Україні,

про можливі обмеження для українських чоловіків у ЄС,

про центр реабілітації військових «Лісова поляна» і про ПТСР,

про водія і рятувальника, який евакуював людей із Прип’яті в 1986 році.

Були прямі ввімкнення:

два ввімкнення про авіаудар ворога по Дергачах на Харківщині,

ввімкнення про проєкт утеплення багатоповерхівок у Дніпрі.

Гостями ефіру були:

Ольга Зикова, заступниця міністра фінансів, про фінансову допомогу США в рамках ухваленої суми.

Оксана Жолнович, міністерка соціальної політики, про стратегію уряду з покращення демографічної ситуації в Україні, про демографічні прогнози, про способи заохочення українців до повернення в Україну з-за кордону (записане інтерв’ю непредставленої журналістки).

Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради, про закон щодо реєстру постраждалих через російську агресію, про законопроєкт з ліквідації Комісії з регулювання азартних ігор, про продуктивність роботи парламенту, про майбутній розгляд відставки міністра агрополітики Сольського.

Олег Бондаренко, голова Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування, про потенціал зони відчуження, про те, що робити надалі з аварійним реактором, про створення наукового хабу.

Максим Шевчук, заступник голови Держагентства з управління зоною відчуження, про значення Чорнобильської катастрофи, про роботу Держагентства, про наслідки окупації росіянами ЧАЕС і зони відчуження.

Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів, про стан радіаційної безпеки у зоні відчуження ЧАЕС і ліквідацію наслідків окупації станції.

Володимир Арешонков, член Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності, про роковини Чорнобильської катастрофи, про висновки світової спільноти щодо окупації ворогом ЧАЕС у 2022-му і ЗАЕС, про виплати «чорнобильцям».

Назар Волошин, речник ОСУВ «Хортиця», про ситуацію на Авдіївському напрямку, про бої за Очеретине, про бої під Часовим Яром, про перевагу ворога в озброєнні.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про обстріли прикордоння Чернігівщини, Сумщини та Харківщини, про ситуацію на українсько-польському кордоні, про відсутність ворожих сил для наступу з боку Білорусі.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Херсона й області.

Олег Калашников, речник 26-ї артилерійської бригади, про ситуацію на фронті під Часовим Яром.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про очікування від «Рамштайну», про питання посилення української ППО, про політику США щодо допомоги Китаю Росії, про майбутній візит Ердогана до США.

Михайло Гарбуза, начальника пожежної частини на ЧАЕС, про подробиці підриву рятувальників на міні при гасінні лісової пожежі в травні 2022 року, про те, що відбувалося під час окупації ЧАЕС, про роботу піротехнічного підрозділу в пожежній частині, про пожежі в зоні відчуження.

Євген Дульський, командир батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, про бойові дії на Лиманському напрямку, про забезпечення зброєю і боєприпасами, про бої під Тернами, про застосування противником КАБів, про ситуацію з особовим складом, про навчання людей між боями, про ставлення до мобілізації та рекрутингу.

Крім того, в ефірі були:

Виступ президента Володимира Зеленського у Славутичі до роковин Чорнобильської катастрофи.

Бюлетень «Парламентський тиждень».

Опитування народних депутатів про індексацію пенсій «чорнобильцям».

Фільм проєкту «4.5.0» про кустарне виготовлення дронів.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 63 рази (це майже по 16 порушень на годину ефіру в середньому). З соцмереж і телеграмів брали картинку та інформацію у 15 випадках. Користувалися телеграм-каналами Головного управління розвідки, Херсонської ОВА, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка і керівника Херсонської МВА Романа Мрочка. Брали інформацію зі сторінок у фейсбуці Мінагрополітики й міністра оборони Рустема Умєрова. Брали відео зі сторінки ДСНС Харківщини в соцмережі.

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань — 24. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні Сили, Міноборони, ГУР, МВС, Нацполіцію, МОЗ, Сумську і Херсонську ОВА й адміністрацію Білого Дому. Були й такі геть розмиті псевдопосилання: «в поліції кажуть», «у Берліні сказали», «у Польщі кажуть», «зі слів місцевих».

Було 5 абстрактних псевдопосилань: «я знаю», «знаємо», «ми отримуємо повідомлення», «називають» і «закликають» (невідомо хто). 5 разів наводили факти без посилань взагалі.

14 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «США вважають», «запевняють у відомстві», «впевнені в міськраді Дніпра», «чуєш такі тези від волонтерів, від військових», «військові називають», «учасники розповідають», «дехто каже», «люди кажуть», «бійці зізнаються», «місцеві кажуть», «кажуть народні депутати», «переконані парламентарі» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 25 разів (більш як по 6 порушень на годину). 18 разів картинка не відповідала тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, нема сенсу анонс засідання «Рамштайну» в форматі онлайн (про що каже ведуча) «перекривати» архівним відео якогось із попередніх очних «Рамштайнів». Ну і звісно ж, деталі: ведуча каже про речника Пентагону Райдера, а показують міністра Умєрова тощо. Так само як і колеги з ICTV, бекграунд про окупацію ЧАЕС росіянами «перекривали» відео 1986 року. А ще не знаю, чия це «геніальна» ідея — «перекривати» виступ президента Зеленського у Славутичі відео того ж таки Зеленського, який вручає якісь нагороди комусь, але це безграмотно з режисерської точки зору.

Невідповідно «перекривали» пряме ввімкнення з Дергачів. І двічі невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями.

Ведуча новин двічі казала в повідомленні про обстріл Херсона: «у своєму телеграм-каналі повідомив керівник обласної військової адміністрації Роман Мрочко». Насправді — керівник міської військадміністрації. А гостьова ведуча двічі казала: «у 18-му році, коли почалось повномасштабне вторгнення». У 22-му все ж таки. Обмовка, яка потребувала обов’язкового виправлення.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 142 рази (по 35,5 порушення на годину в середньому). 116 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Трохи було суто емоційних оцінок: «одному з найгарячіших напрямків», «стала місцем трагічних подій», «можуть бути трагічними», «сумну звістку», «сумувати ніколи», «на щастя, дітей вдалося врятувати», «пощастило потрапити», «легендарна стела».

Були оцінки з будь-яких приводів: «завдала непоправної шкоди», «попри величезні втрати», «зграї ворожих дронів», «ситуація погіршилася», «складна ситуація», «довгоочікувану зброю», «ця зброя добре показує себе», «ефективно працює», «швидке прощання», «на долю чоловіка випало чимало випробувань», «він довго відмовлявся», «передає місцевим важливу інформацію», «миттю розгрузились», «так і не знайшла себе», «показали уже високу ефективність», «і це потребує ще більших зусиль», «група терміново їде», «потрібно діяти швидко і злагоджено», «найкращий в Україні центр реабілітації» тощо. Традиційно журналісти каналу дуже багато вживали урочистих і оцінних дієслів на позначення простої дії «сказати».

Були й маркери авторизації та маркери привернення уваги: «хочу зазначити», «також хочу додати», «також додам», «що важливо», «більше того».

Ведучі гостьових студій каналу дедалі частіше не авторизують, як належить, власних міркувань. Цього дня протягом чотирьох годин ефіру було 24 таких випадки. Часто це взагалі якісь «експертні» міркування, які звучать як «універсальна істина», наприклад: «Щодо стійкої оборони, звісно ж оборонятися легше, але це за наявності в першу чергу снарядів, такого знаєте базового озброєння, не говорячи вже про стрілецьку зброю, це міни, це снаряди, це гармати, вони теж вони зношуються» (ведучий Назар Довгий). «Очевидно, що Чорнобильська трагедія, яку ми сьогодні згадуємо, вплинула і на демографію, це ще один виклик» (ведучий Вадим Колодійчук).

Крім того, двічі журналісти робили безпідставні узагальнення: «люди дуже чекали утеплення будинку», «місцевих називають «самоселами», на що вони дуже ображаються».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 13 разів (більш як по 3 порушення на годину).

Розмовляли з речником 26-ї артилерійської бригади. Стартове запитання ведучої було про ситуацію «на вашій ділянці фронту». А на якій саме ділянці — жодного слова. А це класичне запитання «де?», на яке слід відразу ж давати відповідь глядачам. Лише дуже згодом гість сам назвав населені пункти, де воює бригада.

Двічі не було необхідних бекграундів. Так, у розмовах у виїзній студії на ЧАЕС ведуча часто вживала термін «конфайнмент», але жодного разу його не пояснювала. Тут стовідсотково потрібен був бекграунд, бо точно далеко не вся аудиторія пам’ятає, що це таке. Був цілий великий (на 8 хвилин) сюжет, у якому й авторка, і герої в синхронах постійно говорили про «психоделічно асистовану терапію». І так і не спромоглася авторка дати притомний бекграунд, що воно таке.

Не титрували гостю — заступницю міністра фінансів Зикову.

У двох матеріалах бекграундове відео окупованої ЧАЕС не було позначено датою подій.

У 7 матеріалах на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було цілих 18 порушень стандарту (по 4,5 порушення на годину ефіру в середньому).

У прямому ввімкненні кореспондентка говорила якимись «канцеряритними» штампами, які дуже важко сприйняти на слух, наприклад: «дозволить знизити навантаження житлового сектору на енергосистему під час опалювального сезону».

А в одному з сюжетів було таке: «невропатолог, який адвокатує легальне терапевтичне застосування психоделічно асистованої терапії в Україні згідно з принципами доказової медицини». Погодьтеся, сказано дуже науковоподібно, але геть незрозуміло.

Не бачу жодної логіки ось у такій режисурі:

Коли гостю студії (це основний змістовний елемент) заганяють у малесеньке віконечко, а якесь відео показують у великому вікні. Глядачу не дають роздивитися очі спікерки, її міміку чи емоції. І відвертають увагу на картинку, яка до розмови жодного відношення насправді не має (як завжди в подібних «ілюстраціях»). Заступницею міністра фінансів Ольгу Зикову дві третини розмови показували саме так, а третину — гостя була у вікні на половину екрана. Повним планом її так жодного разу і не дали.

У розмові з головою екологічного Комітету ВР той часом вживав якісь терміни англійською, ведуча не уточнювала у гостя переклад, а англійську знають не всі глядачі, та навіть ті, що знають, навряд чи володіють специфічною термінологією.

Ведучі постійно називали гостей ефіру «спікерами». Для великої частини аудиторії це офіціозне слово означає керівників якихось великих інституцій, тим більше, що і в цьому ефірі один такий спікер (Стефанчук) теж був в ефірі.

Ведучий починав повідомлення: «у Дніпрі коштом ЄБРР». Ну вже точно далеко не вся аудиторія знає значення цієї абревіатури. Тому слід було починати з повної назви, а вже потім можна було вживати абревіатуру. Зроблено було навпаки.

На гості Максимові Шевчуку був титр «заступник голови ДАЗВ». Абсолютно невиправдана «економія на титрах». Навіть попри те, що розшифровка цієї невідомої аудиторії абревіатури (ще й неправильної, бо ж за правилами «Держагентство з управління зоною відчуження» скоріше має абревіатуру ДАУЗВ) звучала у представленні гостя. Бо представлення частина аудиторії могла і не чути (як мінімум, ті, хто ввімкнув телемарафон після цього представлення).

Ведучий казав про «бійців батальйону БПАК». Цю абревіатуру гарантовано значна частина аудиторії не знає. Ще ведучий казав: «де навкруги ВОПи, РОПи».

Уже згаданий «конфайнмент» без бекграунду.

Навіщо показувати скриншот і виділяти динамічним маркером якийсь текст? Невже редакція вважає, що глядач зможе цей текст прочитати з екрана телевізора?

І різні «модні» слівця — терміни, але переважно сленгові запозичення з англійської, які не вся аудиторія вживає і знає: «це таке ноу-хау війни», «чи є у вас успішні кейси», «покращувати свої скіли», «ресоціалізація ветеранів», «стала однією з топтем», «будуть мати коучів».

Стандарт оперативності

Було одне всеосяжне порушення стандарту. В Києві у зв’язку з загрозою ракетного удару евакуювали кілька лікарень на Оболоні. Сталося це вдень, повідомлення про це з’явилися у стрічках новин близько 16-ї. В ефірі каналу, який тривав до 18-ї години, взагалі про це не згадали. Я вже мовчу, про оперативну розробку теми прямими ввімкненням і гостями у студії.

Інші зауваження

Так і не зрозуміло, навіщо на початку гостьової студії ведучі повторюють дослівно повідомлення, які ж от тільки-но були у випуску новин. На «Раді» це якась традиція.

І геть незрозуміло, у чому полягає компетентність народного депутата Володимира Арешонкова в питаннях наслідків Чорнобильської катастрофи. Відтак говорив гість загальними політичними фразами. Мені це виглядало так, що просто в такий спосіб редакція реалізувала якусь невидиму «квоту» депгрупи «Довіра» в ефірі телемарафону.

Як і завжди, в ефірі каналу доволі часто ігнорували фемінітиви: «Ксенія Возніцина — невропатолог, який адвокатує…» (в сюжеті Тетяни Гончарової), «тут влаштувалася бухгалтером» (у сюжеті Софії Куценко), «інтерв’ю з міністром соціальної політики» (тематичний титр про інтерв’ю з Оксаною Жолнович), «Байба Браже, міністр закордонних справ Латвії» (титр на синхроні), «Ірина Геращенко, народний депутат…», «Олександра Устінова, народний депутат…», «Анастасія Радіна, народний депутат…» (титри на синхронах в «Парламентському тижні»).

Елементи політичного піару

Як якусь надзвичайну «звитягу» подавали ведучі «новину» про те, що держава просто виконує свої ж зобов’язання, повний текст був ось такий: «Попри війну та складну економічну ситуацію, держава продовжує виплачувати пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в повному обсязі. Більше того, Верховна Рада знайшла кошти і з 1 березня “чорнобильцям” індексували виплати». Особливо мені сподобалося ось це «більше того».

Був «паркет» про зустріч голови ВР Руслана Стефанчука з міністеркою закордонних справ Латвії. Власне «новиною» був сам факт зустрічі.

Був класичний «паркетний» матеріал про те, що перша леді Олена Зеленська взяла участь у презентації соціальної програми в Славутичі. Саме так була сформульована «новина».

Був також «паркет» з засідання Кабміну з синхроном прем’єра Дениса Шмигаля.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було, різні частини ефіру вели всі чотири токсичні ведучі каналу: Тетяна Гончарова, Ольга Нємцева, Назар Довгий і Максим Зборовський, які раніше працювали на проросійських каналах Медведчука.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажні сюжети, 2 прямі ввімкнення (ще одне було неновинним). У гостях побувало 7 ньюзмейкерів. З сюжетів кращими були репортаж Софії Чолас про евакуацію людей із прифронтового села Новоолександрівка на Донеччині (оператори Максим Масленніков, Сергій Томко) і спецрепортаж Софії Куценко про людей, які живуть у зоні відчуження (оператор Андрій Сокоренко).

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 262 рази. Це по 65,5 порушення на годину ефіру або ж більш як по порушенню щохвилини в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 142 рази, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій, втім доволі часто ведучі гостьових студій не авторизували власних міркувань. Стандарт достовірності порушували 63 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. З 25 порушень стандарту точності майже три чверті були невідповідністю картинки й тексту в новинних матеріалах. 18 разів порушували стандарт доступності подачі інформації. І 13 разів — стандарт повноти інформації.

У проаналізованому ефірі каналу було 4 прояви політичного піару. Всі чотири були класичними «паркетами»: про те, що Верховна Рада «знайшла кошти» для «чорнобильців», про зустріч голови ВР Руслана Стефанчука з міністеркою закордонних справ Латвії, про участь першої леді Олени Зеленської у презентації соціальної програми в Славутичі та про засідання Кабміну з синхроном прем’єра Дениса Шмигаля.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, натомість ефіри вели всі 4 токсичних ведучих каналу.

Телеканал «1+1» (18:00–22:00 26 квітня)

Зміст ефіру

Структура ефіру була звичною для вечірнього слота: перші дві години починалися випусками новин (30- й 15-хвилинним), о 20-й був підсумковий випуск, який тривав 1 годину і 15 хвилин, далі був документальний фільм і гостьова студія. Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії — Наталія Мосейчук і Максим Сухенко.

В ефірі були такі сюжети:

про бої десантників на Авдіївському напрямку,

про прощання в Луцьку з загиблим головним сержантом бригади «Хартія» Олександром Ющенком,

про суд між двома жінками за виплати безвісти зниклого бійця,

про фестиваль «Книжкова країна» у Києві,

про життя уманців, що втратили домівки внаслідок удару ворога по багатоповерхівці у квітні 2023 року,

про питання можливих обмежень для українських чоловіків у країнах ЄС,

про проєкт меморіального цвинтаря у Львові,

про арку «дружби народів» у Києві,

про складну операцію з видалення ракової пухлини у серці пораненого військового,

про ЧАЕС та зону відчуження,

про 88-річного чоловіка, який зумів вийти самотужки з окупації на Донеччині.

Були два прямі ввімкнення з США про засідання контактної групи «Рамштайн».

Гостями ефіру були:

Микола Колісник, заступник міністра енергетики, про продовження урядом пільгового тарифу на електроенергію для населення, про стан і баланс енергосистеми, про відновлення зруйнованої ворогом електрогенерації та про зміни у філософії розвитку української енергосистеми в майбутньому, про розвиток побутових систем вироблення електрики.

Олексій Чернишов, голова правління НАК «Нафтогаз України», про стан газової інфраструктури, про питання підвищення ціни на газ для населення, про обсяги видобутку газу в Україні (записане інтерв’ю).

Дмитро Лазуткін, речник Міністерства оборони, про підсумки засідання контактної групи «Рамштайн» для посилення ЗСУ на фронті, про зміни підходів до ведення війни та виробництва зброї.

Михайло Самусь, воєнний експерт, про нові пакети американської збройової допомоги, про ситуацію з посиленням української ППО, про воєнне значення надання Україні далекобійних ракет ATACMS, про ситуацію під Часовим Яром і під Очеретиним.

Валентин Гладких, політичний експерт, про природу побоювань Заходу у можливих розвитках ситуації навколо російсько-української війни, про зміну політики США щодо Китаю.

Євген Добряк, експерт-міжнародник, народний депутат 6-го скликання, про візит Блінкена до Китаю, про підтримку Китаєм російської ВПК.

Тарас Загородній, керівний партнер Національної антикризової групи, про зовнішню політику Китаю, про зміни у зовнішній політиці європейських країн, про значення українських ударів по Росії для впливу на політику США.

Богдан Равліковський на псевдо «Равлик», боєць 12-ї бригади «Азов», про ситуацію на фронті під Тернами, про роботу з дронами, про ситуацію з артилерійськими боєприпасами, про бомбардування ворожими КАБами.

Ілля Пономарьов, російський опозиційний політик, про арешт заступника міністра оборони Росії, про резолюцію Європарламенту щодо нелегітимності Путіна, про внутрішню боротьбу в російській опозиції за увагу Заходу, про несхвалення Заходом українських ударів по російських НПЗ і дій «Легіону Свобода» на російській території.

Володимир Яценко, виробник великих безпілотників, про розвиток українських протиповітряних систем, про неефективність державних підприємств у виробництві зброї, про бойові лазери, про сучасні далекобійні БПЛА-системи, про ефективність українських ударів по нафтових об’єктах у Росії, про використання штучного інтелекту в українських системах, про українські наземні дрони.

Крім того, в ефірі був докфільм Руслана Тарасова спецпроєкту «Інформаційна окупація» про те, як росіяни свої злочини приписують українцям.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт протягом чотирьох годин ефіру порушили 79 разів (майже по 20 порушень на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і з соцмереж брали відео і фото 22 рази. Користувалися телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ й анонімними телеграм-каналами «Труха», «Чорний лист», «Реальна війна» і «Киевский движ». Брали фото і відео зі сторінок Нацполіції, СБУ, САП, Держприкордонслужби, Сумської та Харківської облпрокуратури в соцмережах. Було «посилання» «в інтернеті пишуть».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 18. Так «посилалися» на Генштаб, МЗС, НАБУ, ДП «Документ», Черкаську облраду, КМДА, польське МВС і вороже Міноборони. Були й більш розмиті: «низка американських ЗМІ напередодні вже писала», «ЗМІ писали» і «повідомляють правоохоронці».

Тричі робили абстрактні псевдопосилання: «як з’ясувалося», «ми чули», «новина з’явилася». 14 разів наводили факти без будь-яких посилань на джерела.

22 рази робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у Пентагоні підкреслюють», «в Німеччині заявили», «в КМДА наголосили», «столична влада цю інформацію спростувала», «десантники кажуть», «кажуть командири», «військові розповідають», «деякі військові експерти й командири дедалі частіше говорять», «експерти впевнені», «правозахисники назвали», «кажуть організатори», «пригадують і однокласники, і вчителі», «переможці конкурсу зізнаються», «визнають архітектори», «урбаністи певні».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушили 30 разів (по 7,5 порушення на годину). 23 з них були невідповідністю картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Як і завжди невідповідно «перекривали» майже всі повідомлення про наслідки ворожих обстрілів різних населених пунктів і про події на фронті.

Двічі геть невідповідно «перекривали» бекграунди про Чорнобильську катастрофу. Найбільш кричущим було, коли ведучий казав: «місце трагедії стало популярним серед туристів». А на цих словах показували російські БМП і танки!

Невідповідно «перекривали» пряме ввімкнення зі США.

Були 6 фактичних неточностей. Показували відео з Дергачів, а геотитр при цьому був «Сумщина». А Дергачі — це Харківщина. Так само показували відео з Балаклії Харківської області, а геотитр теж був «Сумщина».

На архівному відео, яким «перекривали» пряме ввімкнення зі США, і раніше записаних синхронах був титр «наживо». Зокрема, цікаво бачити синхрон Зеленського, який вже кілька разів перед тим показували в марафоні, з титром «наживо». Або взагалі — з таким же титром архів якогось з попередніх «Рамштайнів».

У повідомленні ведучий казав про Чорнобильську катастрофу: «внаслідок невдалого та злочинного експерименту вибухнув та загорівся 4-й енергоблок». Що не зовсім відповідає всім встановленим нині фактам: причиною катастрофи все ж став не експеримент, а небезпечність конструкції самого реактора.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 228 разів. Це по 57 порушень на годину або ж майже по порушенню щохвилини в середньому. Майже всі ці порушення (223) були суб’єктивними думками (головно — оцінками) журналістів у новинах.

Були суто емоційні оцінки, хоч і не так багато, як зазвичай: «найгарячіша точка фронту», «росіяни гатили», «місце трагедії», «трагедія зруйнованого будинку», «понівечені тіла», «наробила галасу», «опинялася в центрі скандалів», «про скандальну судову справу», «усе це викликає обурення», «оговтується від пережитого», «історію медичного дива», «щасливий пацієнт» тощо.

Різноманітні оцінки з будь-яких приводів: «важкі бої», «ситуація стабілізувалась», «велика кількість артилерії», «найнагальнішою потребою», «довгих шість місяців», «злочинні та безвідповідальні експерименти», «звісно це був злочин проти людей», «місто-привид», «стає місцем паломництва туристів», «два потужні вибухи», «пильно стежать», «дуже різко розгорнулася», «один з найцинічніших терактів росіян», «підозрюваним у вбивстві копа» («коп» — це американське зневажливе визначення поліцейського, наш аналог — «мєнт»), «резонансне ДТП», «алкотестер просто зашкалив», «арка розбрату», «назбиралось чимало проблем», «із сумнівним підтекстом», «повільно і неохоче відбудовують», «чималі дискусії», «у зоні особливої уваги», «з нами він говіркий», «неймовірний порятунок», «найдосвідченіших хірургів», «активно використовують», «найдивніша бронзова скульптура», «величезна дитяча зона», «одним з найпопулярніших», «з видатним військовим», «зустрічі з зірковими авторами», «неймовірно популярна локація» і подібні.

Траплялися й міркування: «Хтось може трактувати як докір, хтось просто як констатацію ситуації, але є важливіше — як цю ситуацію виправляти». «Рішення, яке без сумніву продиктоване запитом на справедливість» (ведучий Святослав Гринчук).

Були й маркери авторизації: «не думаю» «скажу».

Крім того, ведучі гостьових студій 4 рази не авторизували власних міркувань. І було одне безпідставне узагальнення: «видавці радіють новим локаціям».

Стандарт повноти інформації

Було 10 порушень (по 2,5 на годину).

Воєнного експерта Михайла Самуся представили просто як «Михайла Самуся». Хто ж із глядачів не знає Михайла Самуся? Втім і титр на гості «військовий експерт» теж не є достатнім для пояснення його компетентності у питаннях війни. Не досить було представляти й Валентина Гладких лише «політичним експертом».

У сюжеті про арку «дружби народів» на частині синхронів, зокрема й експертних, не було титрів. Так само у сюжеті про «Книжкову країну» не були титровані синхрони. Відтак навіть не завжди було зрозуміло, чи то хтось з організаторів, чи з видавців, чи з покупців говорить.

Не титрували, як належить, датою бекграундове відео влучання ракети в багатоповерхівку в Умані у квітні 2023 року. І не титрували датою беграундове відео Чорнобильської АЕС 1986 року. У сюжеті про арку «дружби народів» на численному бекграундовому відео не було постійних титрів дат, що саме для бекграундових сюжетів є критично важливим.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 2 порушення. Як і у численних колег по телемарафону, в сюжеті наводили фото документа з динамічним виділенням тексту маркером. Але це точно не всі глядачі змогли прочитати.

Ще ведуча казала: «на фронті є такі геймчейнджери, чи є такі геймчейнджери в енергетичній галузі». Не вся аудиторія знає англійську.

Стандарт оперативності

Було одне порушення стандарту: у випусках новин о 18-й і 19-й годинах взагалі не згадували про важливу денну подію — евакуацію двох київських лікарень через загрозу ракетного обстрілу. Згадали про це лише в основному випуску о 20-й.

Інші зауваження

Одного разу таки забули про фемінітив: «саме вона отримувала виплати як опікун» (сюжет Ірини Коваленко).

Елементи політичного піару

Двічі показували класичний «паркетний» матеріал про відвідини президентом Володимиром Зеленським і першою леді Чорнобильської АЕС на роковини катастрофи.

Резюме

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу була такою: 5 репортажних сюжетів, 2 прямих ввімкнення. В гостях побувало 2 ньюзмейкери. З сюжетів кращими були фронтовий репортаж Юлії Кирієнко про бої десантників на Авдіївському напрямку (оператори Олександр Рибанчук, Олег Мостовий), спецрепортаж Олени Гущик про життя уманців, що втратили домівки внаслідок удару ворога по багатоповерхівці у квітні 2023 року (оператор Володимир Черенков) і нарис Ірини Маркевич і Світлани Павук про складну операцію з видалення ракової пухлини у серці пораненого військового (оператор Андрій Романок).

Стандарти журналісти каналу порушували 350 разів. Це по 87,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж майже по 1,5 порушення щохвилини. Найбільше порушували традиційно стандарт відокремлення фактів від думок — 228 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. 79 разів порушували стандарт достовірності інформації. Найбільше було картинок, узятих із телеграм-каналів і сторінок у соцмережах, а також узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності було порушено 30 разів, більшістю з цих порушень були невідповідності картинки й тексту в БЗ і сюжетах. Крім того, 10 разів було порушено стандарт повноти інформації, двічі — стандарт доступності її подачі та було одне порушення стандарту оперативності.

Двічі показували класичний «паркет» про відвідини президентом і першою леді Зеленськими Чорнобильської АЕС до роковин катастрофи. Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Важливі події/теми, які не були озвучені в телемарафоні

25 квітня

Унаслідок російського удару на Донеччині загинули троє залізничників.

Лише 26% заявок про зруйноване та пошкоджене житло проходять верифікацію, — Мінвідновлення.

Влада хоче викинути Суспільного мовника з вечірніх ефірів телемарафону.

У пункті прийому брухту на Львівщині стався вибух і загинуло двоє людей.

За кордоном повістки вручати не будуть, — речник Міноборони.

ТЦК працюють цілодобово, — Сухопутні війська.

Апеляційна палата ВАКС визнала невинуватим ексголову Рахункової палати Пацкана.

26 квітня

У Херсоні завершили процес перейменування російських топонімів.

На Харківщині дрон влучив у автівку волонтерів, двоє поранених.

Поліція та СБУ прийшли з обшуками до «Київтеплоенерго», робота підприємства заблокована.

Розвідка Британії: росіяни прискорили просування біля Авдіївки.

ЗСУ відвели танки «Абрамс» із фронту через загрозу російських безпілотників, — АР.

На фронті загинула військовослужбовиця і журналістка Алла Пушкарчук.

Російські військові вбили на окупованій Херсонщині «голову села» і ще чотирьох людей.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була звичною для ранкового слота: до 10-ї ранку щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початках годин і на 30-х хвилинах), з 10-ї ранку години починалися випусками новин (один був 12 хвилин, другий 16), продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру Першого каналу Суспільного була звичною для денного слота: ефірні години починалися випусками новин (то по 30, то по 15 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «Інтер» була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися 13-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була гостьовою.

Структура ефіру каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергували з 25-хвилинними розмовними студіями, часом замість гостей показували фільми. Не було випуску новин на «звичному» місці об 11:30, бо там було велике ексклюзивне записане інтерв’ю.

Структура ефіру каналу «Рада» була звичною для денного слота — ефірні години починалися з випусків новин (різного хронометражу, то по 15, то по 11, а то по 21 хвилині), продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «1+1» була звичною для вечірнього слота: перші дві години починалися випусками новин (30- й 15-хвилинним), о 20-й був підсумковий випуск, який тривав 1 годину і 15 хвилин, далі був документальний фільм і гостьова студія.

Новинна складова

Новинна складова каналу «Ми — Україна» була традиційно ніякою в репортажній частині — лише один репортажний сюжет і жодного прямого ввімкнення. У гостях побувало 4 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була такою: 4 репортажні сюжети, одне пряме ввімкнення (ще одне було неновинним). У гостях побувало 6 ньюзмейкерів.

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 6 репортажних сюжетів і 5 прямих ввімкнень. У гостях побувало 6 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 4 репортажні сюжети, прямих ввімкнень не було. У розмовних студіях побувало 8 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була такою: 4 репортажні сюжети, 2 прямі ввімкнення (ще одне було неновинним). У гостях побувало 7 ньюзмейкерів.

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 5 репортажних сюжетів, 2 прямих ввімкнення. В гостях побувало 2 ньюзмейкери.

Гостьові студії

У гостях на каналі «Ми — Україна» цього дня побувало 15 людей: 4 ньюзмейкери, 3 речники, 5 експертів і 3 учасники подій.

У гостьових студіях Першого каналу Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 16 людей: 6 ньюзмейкерів, один речник, 7 експертів, журналіст і учасниця подій.

У гостях на каналі «Інтер» протягом чотирьох годин побувало 11 людей: 6 ньюзмейкерів, 5 експертів і один учасник подій.

У розмовних студіях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин ефіру побувало 12 гостей: 8 ньюзмейкерів, 3 речники й один експерт.

У гостьових студіях каналу «Рада» побувало протягом чотирьох годин ефіру 14 людей: 7 ньюзмейкерів, 4 речники, один експерт і 2 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 10 гостей: 2 ньюзмейкери, один речник, 4 експерти й 3 учасники подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах повних ефірів каналів) було таким: представники фракції «Слуга народу» мали 6 запрошень до ефіру (Сергій Нагорняк на «Ми — Україна», Леся Забуранна на Першому каналі Суспільного, Віталій Безгін на «Інтері», Єгор Чернєв і Олена Шуляк на ICTV та СТБ, Олег Бондаренко на «Раді»), до цього можна додати формально позафракційного спікера парламенту Руслана Стефанчука на «Раді». Деякі інші фракції та депгрупи були представлені по одному разу — «Батьківщина» (Михайло Цимбалюк на Першому каналі Суспільного), «Європейська солідарність» (Ірина Фріз там же), група «Довіра» (Володимир Арешонков на «Раді») й позафракційна Оксана Савчук (на Першому каналі Суспільного). В ефірі «1+1» народних депутатів цього дня не було. На каналі «Рада» в традиційному опитуванні народних депутатів було двоє «слуг народу» і один представник депгрупи «За майбутнє», в бюлетені «Парламентський тиждень» слово надавали двічі представникам «Слуги народу», двічі — «Голосу», двічі — представникам депгрупи «За майбутнє» і один раз представниці «Європейської солідарності».

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 284 рази, це по 71 порушенню на годину ефіру або ж більш як по порушенню щохвилини в середньому. Найчастіше — 151 раз — порушували стандарт відокремлення фактів від думок. Найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 69 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 33 рази порушували стандарт простоти подачі інформації, найбільше було відео без інтершуму в сюжетах і БЗ. З 21 порушення стандарту точності більшістю були невідповідності між картинкою і текстом. Крім того, 10 разів порушували стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Журналісти Першого каналу Суспільного порушували стандарти 109 разів (це більш як по 27 порушень на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт достовірності — 47 разів, більшістю з цих порушень були «посилання» на телеграм-канали та сторінки в соцмережах. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували небагато — 24 рази, майже все це були оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. 21 раз було порушено стандарт точності, більшістю з цих порушень були невідповідністю картинки й тексту в БЗ та сюжетах. Крім того, 9 разів порушили стандарт доступності подачі інформації та 8 разів стандарт повноти. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували 428 разів протягом чотирьох годин, це по 107 порушень на годину ефіру і більш як по 1,5 порушення щохвилини. Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 271 раз. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки (головно оцінки) журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 114 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок і таких самих псевдо на джерела фактів. Стандарт точності порушували 28 разів, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Крім того, 9 разів порушили стандарт доступності подачі інформації та 6 разів — стандарт її повноти. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували 232 рази (це по 58 порушень щогодини в середньому). І вже другий тиждень поспіль цей показник дуже відчутно в кращий бік відрізняється від раніше «звичного». Наприклад, у першому кварталі цього року щогодини в середньому було більш як по 89 порушень. Майже вдвічі менше в ефірі медіагрупи стало порушень стандарту відокремлення фактів від думок і відчутно менше — порушень стандарту достовірності. Вважаю це дуже позитивною тенденцією і тримаю кулаки, щоб це не виявилося випадковістю. У проаналізованому ж ефірі 26 квітня стандарт відокремлення фактів від думок було порушено 143 рази, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. 58 разів порушували стандарт достовірності, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності було порушено 27 разів, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом у БЗ і сюжетах. Крім того, було 3 порушення стандарту повноти інформації та одне порушення стандарту доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували протягом чотирьох годин ефіру 262 рази. Це по 65,5 порушення на годину ефіру або ж більш як по порушенню щохвилини в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 142 рази, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій, втім доволі й часто ведучі гостьових студій не авторизували власних міркувань. Стандарт достовірності порушували 63 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. З 25 порушень стандарту точності майже три чверті були невідповідністю картинки й тексту в новинних матеріалах. 18 разів порушували стандарт доступності подачі інформації. І 13 разів — стандарт повноти інформації.

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували 350 разів. Це по 87,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж майже по 1,5 порушення щохвилини. Найбільше порушували традиційно стандарт відокремлення фактів від думок — 228 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. 79 разів порушували стандарт достовірності інформації. Найбільше було картинок, узятих із телеграм-каналів і сторінок у соцмережах, а також узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності було порушено 30 разів, більшістю з цих порушень були невідповідності картинки й тексту в БЗ і сюжетах. Крім того, 10 разів було порушено стандарт повноти інформації, двічі — стандарт доступності її подачі та було одне порушення стандарту оперативності.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» був один прояв політичного піару — класичний «паркет» про виступ першої леді Олени Зеленської на книжковому фестивалі.

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» було 4 прояви політичного піару. Всі чотири були класичними «паркетами»: про те, що Верховна Рада «знайшла кошти» для «чорнобильців», про зустріч голови ВР Руслана Стефанчука з міністеркою закордонних справ Латвії, про участь першої леді Олени Зеленської у презентації соціальної програми в Славутичі та про засідання Кабміну з синхроном прем’єра Дениса Шмигаля.

У проаналізованому ефірі каналу «1+1» двічі показували класичний «паркет» про відвідини президентом і першою леді Зеленськими Чорнобильської АЕС до роковин катастрофи.

Проявів політичного піару у проаналізованих ефірах каналів «Ми — Україна», Перший канал Суспільного, ICTV та СТБ не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Інтер» не було, новини вела токсична ведуча каналу.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Рада» цього дня не було, натомість ефіри вели всі 4 токсичних ведучих каналу.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих ефірах інших каналів не було.

Скриншот відео: ТСН/ютуб

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.

Долучитись