Навмисний удар рашистів по лікарням і при чому тут феномен кацапства

Фото:

Російські ракетні удари по клініці "Охматдит" та медичним центрам "Ісіда" та "Адоніс", безсумнівно, були навмисними. Розуміння цього факту, а також мотивації окупантів, до того ж, у всіх ланках ланцюжка, від Путіна до безпосередніх виконавців його злочинних наказів, дуже важливе для вірної оцінки ситуації та вироблення стратегії у відповідь

Буквально через чверть години після завдання удару по "Охматдиту" російські пропагандистські канали почали просувати виправдувальні версії, нібито:

  • - Це була українська зенітна ракета/уламки збитої російської ракети
  • - Удари завдавалися по військових об’єктах ЗСУ
  • - Росії немає розрахунку так підставлятися.

Два перші пункти спростовуються легко, а третій потрібно розглянути уважніше. Саме розрахунки – безліч розрахунків, на різних рівнях російської ієрархії, роблять удари по мирних об’єктах та вбивство українців бажаними та необхідними для всіх мешканців Росії — не лише Путіна, а всякої російської людини. Розібратися в цьому і зрозуміти мотиви, які рухають цією ордою, важливо для розуміння психології нашого супротивника та пошуку його вразливих місць. Але почнемо ми з перших двох відмазок.

"Це не ми"

Версії про уламки ракети або ракету ППО розсипалися дуже швидко, оскільки в мережі з’явилися відео, притому, з кількох точок. На них було видно саме російську ракету, до того ж, відомого типу – Х-101, і не було видно впливу на неї з боку ППО. Відео вже перевірили десятки аналітиків, і їхні оцінки цілком однозначні. Крім того, на місці влучання в "Охматдит" зібрані уламки ракети Х-101, тож питання про те, чим було завдано удару, закрите.

Кацапської радості від влучення по

Кацапської радості від влучення по "Охматдиту" не було межі

Зрозуміло, кацапські ресурси негайно пішли у несвідомість. Коли ж версії почали сипатися, пропагандисти спробували перебити повістку, витягнувши стару брехню про використання Україною хімічної зброї. Насправді хімічну зброю постійно застосовує саме Росія.

Це також характерно для кацапів : дзеркати свої злочини, звинувачуючи в них супротивника, і створюючи цим ілюзію взаємності та рівності сторін. Прийом старий, він був винайдений і масово застосований ще більшовиками, в ході Громадянської війни. Зате щирою, зовсім не приховується радості широких кацапських мас від удару по "Охматдиту" не було меж.

Я почав вживати слово "кацапи" цілком свідомо. Чому б і ні? Якщо роcпропагандисти систематично називають нас "хохлами" – давайте відповімо їм тим самим, введемо це слово у постійний вжиток, як колись запровадили "в Україні", і зробимо його за кілька років новою нормою. Навіщо?О, причин достатньо.

Наприклад, щоб змусити "хороших росіян" (хорро) або називати своїх одноплемінників "кацапами", як це тепер заведено у нас, або відмовитися від цього. І подивитися, хто з них проведе межу між собою та ними, а хто зламається. Більшість зламаються, адже хорро – ті ж кацапи, які не витримали конкуренції за місце біля годівниці та відтіснені на еміграцію.

Вони розраховують на повернення до Росії після зміни команди в Кремлі, і всі їхні заяви та дії обмежені цими планами. Але зміна команди не змінить суті Росії, тому кацапські противники Путіна нам не друзі. Проблема в тому, що розуміння цього не стало точкою консенсусу в Україні.

Хорро, які пересиджують за межами Росії, але не бажають відмовитися від повернення остаточно, проклявши і Росію, й своє кацапське минуле, як і раніше, тягнуться на наші телеканали. Декому, хто лизнули київську владу особливо глибоко, навіть жалують українське громадянство – як раніше жалували землю в "Новоросії" та українських кріпаків. Це, безумовно, помилка і її наслідки будуть важкими. Втім, повернемося до кацапських відмазок.

Коли версія з "не нашою ракетою" померла, роспропаганда вдалася до звичайної тактики:почала топити тему в безлічі хибних версій. Спочатку роспропагандисти стверджували, що частина "Охматдиту" використовувалася для лікування поранених солдатів. Потім, зрозумівши, що стріляти по шпиталю — все одно злочин, внесли поправку і тепер присягаються, що в лікарні був склад зброї. Всі ці версії чудово зібралися воєдино в черговій заяві МЗС РФ.

Версія випадкового промаху настільки неспроможна, що на ній навіть не намагалися наполягати. Військових об’єктів поблизу "Охматдиту" та "Адоніса" з "Ізідою" (вони розташовані поряд), що опинилися на тлі "Охматдиту" в певній інформаційній тіні, просто немає, а заявлене ймовірне відхилення ракет — десяток метрів. Загалом, не працюють відмазки, і кацапські політруки вже готують відхід на наступну лінію оборони – мовляв, так, поцілили, але все вийшло випадково, чи то техніка підвела, чи то невідники. "Який же сенс нам був бити по дитячій лікарні та медичному центру навмисно?"

Тіла загиблих у дворі клініки

Тіла загиблих у дворі клініки "Ісіда"

Навіщо Кремлю знадобився удар по "Охматдиту", "Ісіді", "Адонісу" та житловому будинку?

Почнемо з того, що подвійна випадковість, при тому, що"Охматдит" та "Ісіда"-"Адоніс" знаходяться в різних кінцях Києва, виглядає неправдоподібно. Наступного дня з’ясувалося, що поруч із п’ятиповерхівкою, яка також потрапила під удар, знаходиться банк крові, який, імовірно, й був мішенню №3. Тобто по житловому будинку справді промахнулися, проте цілями були саме медичні установи. Скрізь у місцях прильотів були поранені та загиблі. Що стосується мотивів для завдання таких ударів, то їх цілком вистачає.

Будинок де розташовані

Будинок де розташовані "Ісіда" та "Адоніс"

  • Удар по "Охматдиту" – найсучаснішій та найбільшій дитячій клініці в Україні, завдав прямої економічної шкоди. "Охматдит", з ретельно підібраним колективом лікарів та сучасним обладнанням, виведений з ладу на невизначений термін. Понад 600 дітей терміново переводять до інших клінік. Це такий самий удар по критичній інфраструктурі, як знищення ТЕС та трансформаторних підстанцій, тільки ще гірше. Інші установи менш відомі, але логіка завдання удару рівно та ж.

  • Діти — завжди чутлива тема. Путін сприйняв вояж Орбана як вияв слабкості України, яка втомилася від війни, і вирішив додавити ситуацію, віддавши наказ ударити по дитячій клініці. У тому, що цей наказ виходив безпосередньо від Путіна, немає жодних сумнівів. Ніхто, крім нього, не ризикнув би взяти на себе відповідальність за це. Тут можна згадати історію з малайзійським боїнгом, де розслідувачі теж простежили ланцюжок від "Бука" до Кремля.

  • Удар був присвячений приїзду Моді до Москви. Путін, який намагається втягнути Індію у свою орбіту, демонстрував гостю свою безкарність. І, треба сказати, зробив це успішно: Білий дім вже заявив, що попри на удар Росії по "Охматдиту" та іншим київським об’єктам, він не зніматиме обмеження на використання американської зброї по російській території. США, як і раніше, використовують нас як інструмент для повільного відварювання кремлівської жаби, боячись викликати її, жаби, різкі реакції, і не зважаючи на наші втрати. Немає сенсу багато міркувати на цю тему – потрібно просто прийняти це до відома як факт.

  • Російська армія, набрана зі звичайних кацапів, вчорашніх селян і городян, століттями славиться тим, що любить чинити звірства просто так для розваги. Саме для розваги кацапи стріляли по колонах біженців у перші дні війни, та й згодом у тортурах та вбивствах цивільного населення була значна частка простої розваги, без будь-якої конкретної мети. Кацапським нелюдям, вихованим на "великій російській культурі" створеній з абсолютно утилітарною метою — для прославлення та звеличення їх варварства, просто подобається вбивати, ґвалтувати і катувати. Це підносить їх у власних очах, доводячи – так вони, принаймні вважають, – їхню перевагу над знищуваним ними народом. Путін же – плоть від плоті кацапства, один із його типових представників, піднесений завдяки серії випадковостей на самий верх. Він, безсумнівно, найнародніший правитель Росії за її історію. Тому Путін отримує задоволення, віддаючи такі накази, а його підлеглі з таким самим задоволенням їх виконують.

Феномен кацапства

Жодного раціо за цією частиною кацапських звірств немає – і це потрібно знову і знову пояснювати нашим західним партнерам. Такі пояснення потребують терпіння та багаторазових повторів. Західним людям, неабияк зараженим лівими ідеями загальної рівності у крайніх, часом нерозумних, формах, до того ж не маючи історично тісного контакту з кацапами, важко зрозуміти, що кацапи, по суті, не є людьми у соціальному значенні.

У той же час біологічна приналежність до людського вигляду сама по собі не робить людину людиною. Людина насамперед саме соціальний феномен. Повноцінний член людського соціуму, здатний взаємодіяти як людина з іншими людьми, але вихований на носії іншого біологічного виду, або навіть електронному, все-таки буде людиною. А людська дитина, вихована звірами – ні, і тут досить згадати, що всі реальні мауглі були дуже далекі від створеного Кіплінгом персонажа. Вони, насправді, були тваринами. В особі ж кацапів ми маємо за невеликим винятком майже 140 мільйонів таких мауглі.

Цю природу кацапства інтуїтивно відчувають народи, які мають досвід перебування під московською окупацією та тісних контактів із кацапами. Нас відносно добре розуміють поляки, балти та фіни, що були частиною Російської Імперії та Соцтабору, і гірше — угорці, з їх відносно коротким та безболісним досвідом взаємодії з Кацапстаном. Десь посередині знаходяться румуни, болгари, чехи та словаки.

Німці, французи – і далі на Захід, щиро не розуміють, про що йдеться взагалі. І навіть поляки та балти, пригнічені вантажем політкоректності, розуміють нас лише на емоційному рівні, але не сміють висловити це словами.

Розумник Станіслав Лем спробував було, але й він зупинився, обмежившись описом анальної дикості "радянських воїнів-визволителів", які прагнули все позначити своїм калом — такими він їх запам’ятав 1944-го. Так на нас, волею історичних обставин лягла місія освіти людства щодо феномену кацапства – унікальної нелюдської цивілізації, що паразитує на периферії людства.

Кацапи охоче наслідують сусідів, але їх наслідування завжди носить перекручений характер, перетворюючись на знаряддя розкладання та знищення оригіналу. Продукти цього розкладання живлять Кацапстан, він глибоко проростає в суспільство, що їм роз’їдається, і, рано чи пізно, знищує його, якщо це суспільство не спохоплюється, і не вживає рішучих заходів з обмеження кацапського впливу.

Цей феномен і потрібно розбирати буквально кроками та елементами, терпляче роз’яснюючи нашим союзникам, як усе це працює. До речі, суттєва частина нашого суспільства також перебуває в полоні західних гуманітарних ілюзій, не розуміє, з чим ми зіткнулися в Росії, і потребує таких же роз’яснень.

Ближче до практики

Щодо практичної сторони справи, то, перш за все, нам потрібно зрозуміти, що жодний мир із Росією неможливий. Ні на яких умовах, ні за якої влади у Кремлі, незалежно від того, де проходитиме кордон. Скільки не замиряй і не цивілізуй Росію, феномен кацапства все одно візьме в ній гору, і ми отримаємо нове видання того, що намагається знищити нас сьогодні.

Росія як держава і як історична традиція має бути знищена повністю, безкомпромісно та назавжди, без будь-якої правонаступності та можливості відновитися. Знищення Кацапстану – який, інакше, знищить нас як своїх найближчих сусідів, має стати нашою національною ідеєю та гаслом, під яким ми вестимемо роботу щодо залучення до цього плану інших народів.

Що стосується нашої безпосередньої відповіді, то з нею все дуже просто: ми повинні змусити диких звірів боятися себе. Російська ППО б’є по своїх, намагаючись збити наші БПЛА, то нехай помиляється частіше, пару-трійку разів на місяць. І навіть якщо раптом без варіантів змилять безпілотники, що ж. Захід не дозволяє нам використовувати його високоточні ракети, а наші недосконалі БПЛА іноді збиваються з курсу. Дайте дозвіл використовувати більш досконалі ракети – і дайте такі ракети у достатній кількості, і ми битимемо в анус Путіну, як білці в око значно точніше. Зрозуміло, всі промахи випадкові — який же нам сенс спеціально бити по житлових багатоповерхівках у Росії і підставлятися?

При цьому немає жодної потреби говорити про відплату прямо — кацапи і самі швидко зрозуміють, за що і з якою частотою їм прилітає.

А ще, крім спільного кацапського стада, є безпосередні виконавці. Всіх не дістати, але це не потрібно. Ті ж 2-3 випадки на місяць різко знизять кількість охочих заробляти на смертях українців.

Неважко помітити, що розуміння глибинних мотивів населення Кацапстану є найважливішою умовою нашого успішного протистояння йому. Не у всіх випадках цей підхід потрібно промовляти вголос, принаймні доти, доки ми не досягнемо цього питання розуміння з боку наших союзників. Але застосовувати його потрібно постійно, із залізною методичністю.

Сергій Ільченко, журналіст-оглядач; оприлюднено у виданні "Ділова столиця"