19 грудня минулого року Зеленський заявляв, що військові хочуть додатково мобілізувати до півмільйона людей

Україні потрібно мобілізувати 500 тис. осіб, і зараз у Верховній Раді працюють над законом про мобілізацію, який має врегулювати законодавчу базу напередодні нової хвилі. Але нова схема економічної мобілізації суперечлива, вона викликає резонанс у суспільстві, пише Financial Times.

«Мабуть, найсуперечливішим аспектом змін є запровадження так званої системи економічного бронювання чоловіків зі сфер, які вважають критично важливими для економіки. Планували, що систему буде включено в новий закон, але, враховуючи резонанс, який вона спричинила, тепер її буде введено окремо або урядовою постановою, або новим законодавчим актом. В Україні вже є від 550 тис. до 700 тис. критичних працівників, яких звільнено від мобілізації. Згідно з новою системою, вони муситимуть платити зі своїх доходів за бронювання», – зазначає видання.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль минулого тижня відмовився повідомити журналістам подробиці ініціативи економічного бронювання, але сказав, що «людей потрібно розділити на дві категорії: тих, хто воює, і тих, хто працює на наповнення бюджету».

«Голова парламентського комітету з питань оборони Олександр Завітневич, який курує законопроєкт, сказав: посадовці мають бути обережними, коментуючи це. Кожна копійка потрібна, але це має бути частиною широкого обговорення. Є люди, які бачать, що це поділить суспільство на бідних і багатих», – цитує посадовця видання.

Голова економічного комітету Дмитро Наталуха зізнався Financial Times, що його пропозиція мала негативні відгуки, але Україні необхідно генерувати кошти.

«Це може здатися нерозумним, але схема економічного бронювання не розроблена для того, щоб урятувати людей від мобілізації, а для того, щоб створити якомога більше фінансових ресурсів, щоб ми могли мобілізувати війська», – сказав Наталуха.

Міністерство фінансів України й військові заявляли, що нова хвиля мобілізації коштуватиме Україні 2024 року приблизно $20,8 млрд.

«Підприємці запитували, навіщо вербувати цивільних, коли в Україні є тисячі співробітників служби безпеки й поліції, які вже пройшли базову підготовку, сказав Гліб Буряк, професор економіки Українсько-американського університету Конкордія в Києві. У Міністерстві оборони України у відповідь заявили, що поліція та служби безпеки виконують «необхідну роботу», а деякі вже воюють у батальйонах МВС», – пише Financial Times.

19 грудня минулого року Зеленський заявляв, що військові хочуть додатково мобілізувати до півмільйона людей. За його підрахунками, мобілізація такої кількості людей «коштуватиме Україні додатково 500 млрд грн».

25 грудня Кабмін подав у Раду законопроєкт про мобілізацію №10378. Він передбачав зниження мінімального віку призову за мобілізацією з 27 до 25 років, скасування строкової служби й поняття про обмежену придатність. Окрім того, Кабмін запропонував надсилати повістки онлайн, а на ухилянтів накладати деякі обмеження прав. Омбудсмен України Дмитро Лубінець критикував цей проєкт закону, він звертав увагу на те, що він має норми, які суперечать Конституції України.

11 січня 2024 року Рада повернула законопроєкт на доопрацювання. 30 січня Кабмін подав у Раду оновлений документ. Видання «ГОРДОН» докладно писало, що в ньому передбачено.

Нардепка від «Європейської солідарності» Вікторія Сюмар повідомляла, що комітет ВР з антикорупційної політики визнав новий законопроєкт таким, що містить корупційні ризики.

7 лютого Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні.

26 лютого нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк заявив, що до другого читання нардепи подали 4195 поправок до законопроєкту.